З перших днів повномасштабного російського вторгнення до України Естонія офіційно засудила дії держави-агресора, висловила підтримку Україні та надає нашій державі вагому гуманітарну, фінансову й консультативно-технічну допомогу, а також прихисток українцям, що були змушені покинути свої домівки під час війни. До того ж Естонія є одним із найпослідовніших прихильників європейського вибору України.
На цьому наголосив Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко під час зустрічі з делегацією Верховного суду Естонії на чолі з Головою ВС Естонії Віллу Кове. До складу делегації ввійшли голова Адміністративної палати ВС Естонії Іво Пілвінг, голова Цивільної палати Урмас Воленс та суддя Кримінальної палати Пааво Рандма.
Очільник ВС зауважив, що візит естонської делегації до Києва є свідченням підтримки України та її судової системи в той час, коли росія веде агресивну війну проти нашої держави.
Двостороннє співробітництво верховних судів України та Естонії розпочалося ще до повномасштабного російського вторгнення, а зараз, у світлі трагічних для України подій, ця співпраця поглиблюється ще більше.
Станіслав Кравченко висловив вдячність Мережі голів верховних судів Європейського Союзу в особі Голови Верховного суду Естонії Віллу Кове за можливість долучитися до участі в заходах Мережі в статусі спостерігача. Крім того, Голова ВС подякував Естонії за участь у відбудові України, підтримку європейських та євроатлантичних прагнень українців, а також ініціативи створення спеціального міжнародного трибуналу щодо злочину агресії проти України.
Голова ВС також розповів про забезпечення правосуддя в Україні в умовах воєнного стану, наголосивши, що попри всі складнощі судова система встояла, функціонує та забезпечує належний захист прав і свобод громадян.
Голова Верховного суду Естонії Віллу Кове акцентував, що між нашими державами ще до повномасштабної війни були побудовані міцні зв’язки та дружні відносини. До того ж Естонія розуміє проблеми й потреби України та готова й надалі підтримувати її на шляху до вступу в Європейський Союз, зокрема надавати необхідну допомогу в процесі впровадження реформи судової системи та законодавчих змін.
Віллу Кове також поінформував, що під час колоквіуму Мережі голів верховних судів ЄС та засідання Генеральної Асамблеї Мережі, що нещодавно відбулися у Відні, обговорювалося, зокрема, те, як Мережа може підтримати Україну та її судову систему.
Разом із тим, за його словами, для суддів Естонії буде цікавим і корисним вивчення досвіду роботи судової влади в Україні в умовах повномасштабної війни та подолання викликів, що постали перед судовою системою України.
Надзвичайний і Повноважний Посол Естонської Республіки в Україні Аннелі Кольк наголосила, що Естонія завжди підтримувала Україну й сьогодні надає допомогу в різних сферах, зокрема і шляхом впровадження санкційної політики. Посол також висловила переконання, що Україна неодмінно здобуде Перемогу, та запевнила, що Естонія і надалі докладатиме зусиль для того, щоб росія була виключена зі складу всіх міжнародних організацій, адже агресору немає місця серед цивілізованого світового співтовариства. Саме тому Естонія підтримує створення спеціального міжнародного трибуналу, який стане запорукою відновлення справедливості.
Аннелі Кольк зауважила, що Україна – єдина держава у світі, яка впроваджує реформи, необхідні для вступу до ЄС, перебуваючи в стані війни. Цей шлях, за словами Посла, буде складним, але Естонія готова поділитися власним євроінтеграційним досвідом та надати Україні необхідну підтримку.
Голова Касаційного адміністративного суду у складі ВС Михайло Смокович поінформував про становлення та розвиток адміністративної юстиції в Україні, а також розповів про роботу системи адміністративних судів в умовах війни.
Також голова КАС ВС поінформував, що на виконання вимог ЄС був ухвалений Закон України «Про адміністративну процедуру» і вже в грудні цього року він набуде чинності. Цей Закон запроваджує процедуру досудового врегулювання конфліктів у сфері публічних відносин. Відповідно до його положень левова частка спорів буде вирішуватися на рівні суб’єктів владних повноважень і лише після цього особи зможуть звертатися до суду.
Крім того, Михайло Смокович повідомив, що в умовах війни кількість справ, що надходять на розгляд адміністративних судів, значно зросла. Більшість із них стосуються проходження публічної та військової служби, соціальних виплат і санкцій, накладених РНБО на фізичних та юридичних осіб, що допомагають державі-агресору.
Голова Касаційного господарського суду у складі ВС Лариса Рогач відзначила важливість відбудови економіки, якій внаслідок війни були завдані значні збитки, що вплинуло на надходження коштів до державного бюджету.
Лариса Рогач зазначила, що господарські суди розглядають широкий спектр питань, що впливають на діяльність економіки, керуючись необхідністю дотримання балансу між належним забезпеченням дотримання процесуальних прав осіб і швидким та якісним вирішенням спорів.
За словами голови КГС ВС, у господарських судах останнім часом також спостерігається збільшення надходження справ. Крім того, у зв’язку зі зміною місця розташування значної кількості підприємств змінився і вектор навантажень на суди. Водночас з огляду на те, що розгляд більшості справ відбувається у відкритому судовому засіданні, перед судами постало питання, як забезпечити належне повідомлення сторін справи та безпеку учасників засідань. Лариса Рогач зауважила, що з урахуванням досвіду естонських колег нині в Україні напрацьовуються пропозиції до законодавця щодо розширення інституту письмового провадження в КГС ВС, проведення засідань у режимі відеоконференцзв’язку.
Також Лариса Рогач звернула увагу на питання щодо створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності, наголосивши, що повага до прав інтелектуальної власності продемонструє готовність України до подальшого членства в ЄС.
У зустрічі також узяли участь заступник Голови ВС Олександр Мамалуй, голова Касаційного цивільного суду у складі ВС Борис Гулько, Секретар Великої Палати ВС Віталій Уркевич, суддя ВС у Касаційному кримінальному суді Віктор Остапук, перший заступник керівника Апарату ВС Расім Бабанли та начальник відділу міжнародно-правової взаємодії ВС Ліна Губар.
