Україна має унікальний досвід правового реагування на виклики, спричинені війною, і надзвичайно важливо не лише розвивати відповідні підходи на національному рівні, а й ділитися ними з міжнародною правничою спільнотою. Водночас навіть в умовах повномасштабної війни розвиток права не може зводитися виключно до питань, безпосередньо пов’язаних зі збройною агресією: правнича наука і практика мають розвиватися в усіх напрямах, незмінно спираючись на принцип верховенства права та повагу до прав людини.
На цьому наголосив Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко під час відкриття Х Харківського міжнародного юридичного форуму, організованого Національним юридичним університетом імені Ярослава Мудрого.
Станіслав Кравченко зауважив, що від початку проведення Форуму у 2017 році українські правники зіткнулися з такими правовими проблемами, масштаб і складність яких на той момент було важко передбачити. Уже тоді тривала війна, а перед науковцями і практиками поставали питання, пов’язані, зокрема, з осмисленням поняття гібридної війни, правовою природою антитерористичної операції, застосуванням норм цивільного законодавства до правовідносин, що виникали в умовах збройного конфлікту, захистом прав внутрішньо переміщених осіб та відшкодуванням завданої шкоди.
За словами Голови ВС, напрацювання, сформовані в цей період, значною мірою стали в пригоді після початку повномасштабного вторгнення. Окремо Станіслав Кравченко зупинився на ролі міжнародного права. На його думку, досвід України продемонстрував необхідність подальшого вдосконалення міжнародно-правових механізмів запобігання агресії та притягнення винних до відповідальності.
«Якщо на цьому етапі міжнародне право не завжди здатне запобігти акту агресії, ми повинні принаймні забезпечити ефективне реагування на її наслідки та працювати над тим, щоб відповідальність за міжнародні злочини в майбутньому стала реальним фактором стримування», – зауважив Голова ВС.
Значний пласт роботи української правової системи сьогодні пов’язаний із кримінальними провадженнями щодо злочину агресії та воєнних злочинів. Це, за словами Голови ВС, відкриває перед науковцями і практиками широкий спектр складних питань як матеріального, так і процесуального права. Серед них – особливості збирання доказів в умовах війни, використання доказів, отриманих із відкритих джерел, а також здійснення спеціального судового провадження in absentia.
При цьому вплив війни на правову систему, зазначив Голова ВС, не обмежується кримінальною юрисдикцією. Кожна судова юрисдикція стикається зі своїми специфічними викликами.
У цивільному судочинстві це, зокрема, питання захисту прав внутрішньо переміщених осіб і відшкодування шкоди, завданої внаслідок війни. У цьому контексті важливе значення має поєднання механізмів національного та міжнародного права, зокрема діяльність Реєстру збитків, завданих агресією російської федерації проти України.
«Надзвичайно важливо, щоб створені механізми не залишалися формальністю, а в перспективі забезпечили реальне відшкодування шкоди, завданої війною», – підкреслив Станіслав Кравченко.
Власні складні питання постають і перед господарською та адміністративною юрисдикціями. Особливо важливим у цій площині Голова ВС назвав пошук балансу між потребами держави, яка функціонує в умовах війни, та необхідністю забезпечувати права й законні інтереси громадян.
На переконання Станіслава Кравченка, попри надзвичайно складні обставини українська судова система довела свою спроможність виконувати покладені на неї функції. Про це, зокрема, свідчить обсяг справ, які щороку розглядають українські суди всіх юрисдикцій і спеціалізацій, – понад 5 млн 600 тис.
У цьому контексті Станіслав Кравченко окремо наголосив, що судова система не може розвиватися без новітніх технологій. Водночас упровадження штучного інтелекту потребує виваженого підходу: технології мають допомагати людині в аналізі інформації та здійсненні професійної діяльності, не створюючи ризиків для справедливості судового розгляду і якості ухвалення рішень.
Голова ВС високо оцінив тематику цьогорічного Форуму, яка охоплює широкий спектр актуальних питань розвитку права, та подякував науковій спільноті за постійну співпрацю із судовою владою. Він наголосив, що для Верховного Суду взаємодія з правничою наукою має особливе значення. При ВС діє Науково-консультативна рада, висновки членів якої використовуються при вирішенні складних правових питань.
«Це гарний приклад того, що правова наука не може бути від’єднана від практики. Їх взаємодія є важливою складовою нашого спільного результату», – резюмував Станіслав Кравченко.
На завершення Голова Верховного Суду побажав учасникам Х Харківського міжнародного юридичного форуму плідних фахових дискусій, нових ідей та якісних результатів.
