Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Він складається у письмовій формі із зазначенням місця та часу складення та може бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими чи службовими особами у випадках, визначених законом.
Участь свідків при цьому не завжди є обов’язковою: вони можуть бути залучені за бажанням заповідача або у випадках, коли їхня присутність прямо передбачена законодавством.
Обов’язкова участь не менш як двох свідків передбачена тоді, коли заповідач через стан здоров’я не може самостійно прочитати текст заповіту, а також у випадках, коли посвідчення здійснює не нотаріус, а інша посадова чи службова особа. Це може бути головний лікар, його заступник з медичної частини або черговий лікар лікарні, госпіталю, іншого стаціонарного закладу охорони здоров'я, а також начальник госпіталю, директор або головний лікар будинку для осіб похилого віку та осіб з інвалідністю, капітан судна, начальник експедиції, командир військової частини, начальник установи виконання покарань або слідчого ізолятора. Такі випадки визначені статтею 1252 Цивільного кодексу України.
Свідком може бути лише особа з повною цивільною дієздатністю. Водночас не можуть бути свідками нотаріус або інша посадова особа, яка посвідчує заповіт, спадкоємці за заповітом, члени сім’ї та близькі родичі спадкоємців, а також особи, які не здатні прочитати чи підписати документ.
Свідки, при яких посвідчено заповіт, зобов’язані зачитати його вголос та поставити свої підписи на документі. До тексту заповіту обов’язково вносяться відомості про свідків: прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, місце проживання, реквізити паспорта чи іншого документа, що посвідчує особу.
Нотаріус, інша посадова чи службова особа, яка посвідчує заповіт, свідки, а також фізична особа, яка підписує заповіт замість заповідача, не мають права до відкриття спадщини розголошувати відомості щодо факту складення заповіту, його змісту, скасування або зміни. У випадку посвідчення секретного заповіту нотаріус складає протокол про його оголошення у присутності заінтересованих осіб та двох свідків, у якому записується весь зміст заповіту.
Матеріал має інформаційно-роз’яснювальний характер та не встановлює правових норм.
