Про це суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Сергій Бурлаков сказав на конференції «Еколого-правова безпека суверенної держави в умовах воєнного стану», організованій Національним юридичним університетом імені Ярослава Мудрого.
Сергій Бурлаков розповів про роль громадськості в захисті екологічних прав в умовах війни.
Він зазначив, що за даними заступника Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України, з 24 лютого 2022 року РФ завдала збитків довкіллю України на 37 млрд євро. Зокрема, внаслідок лісових пожеж, горіння нафтопродуктів та загоряння промислових об’єктів викиди в атмосферне повітря перевищують 67 млн тон; замінована територія чорноземів становить приблизно 200 тис. кв. км, спалено 2,4 млн га лісів, 20 % природоохоронних територій уражені війною, під окупацією – 2 209 родовищ з енергоресурсами, металами і мінералами на суму 12,7 трлн євро.
«Наведені цифри свідчать, що державі самостійно буде важко зафіксувати і зібрати всі докази завдання екологічної шкоди, встановити реальний розмір збитків унаслідок війни. З огляду на це на допомогу державі має прийти громадянське суспільство», – сказав доповідач.
Він зауважив, що на відміну від багатьох країн Європи, де участь громадських організацій нормативно сильно зарегульована і це певним чином обмежує їх участь у захисті екологічних прав, в Україні судова практика розвивається в напрямі розширення можливостей звернення до суду громадськості в інтересах певної громади на підставі ст. 9 Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Орхуська конвенція).
Сергій Бурлаков звернув увагу, що в Україні громадські організації є суб’єктами права на пред’явлення цивільного позову про захист екологічних прав та захист навколишнього природного середовища.
Він навів нещодавно ухвалену постанову Верховного Суду від 4 листопада 2022 року у справі № 420/18905/21, яка стосувалася заборони самовільного будівництва АЗС. У постанові зроблено висновок, що громада має ознаки суб’єкта публічно-правових відносин із власними (публічними) інтересами, відмінними від інтересів конкретної (приватної) особи. При цьому Конституцією України передбачено, що суспільні (публічні) інтереси підлягають самостійному захисту, а також обов’язковому врахуванню при прийнятті найважливіших рішень на рівні держави або територіальної громади. Інтерес держави є насамперед інтересом більшості членів суспільства, якому вона служить. Отже, інтерес держави охоплює суспільні (публічні) інтереси.
Також Верховний Суд врахував, що згідно з п. 37 Рекомендацій (2004)20 «Про судовий перегляд адміністративних актів», прийнятих Комітетом міністрів Ради Європи 15 грудня 2004 року, для захисту колективних або громадських інтересів, які можуть бути порушені адміністративними актами, державам-членам рекомендується розглянути можливість ініціювання судового процесу асоціаціями, організаціями та іншими уповноваженими особами.
Крім того, доповідач звернув увагу на постанову Верховного Суду від 19 жовтня 2022 року у справі № 906/3/21. В ній зроблено висновок, що громадська організація має право звернутися до суду або як позивач – для захисту своїх порушених, невизнаних чи оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів як суб’єкта охоронюваних матеріальних правовідносин або на виконання покладених на неї статутних завдань, чи в порядку ст. 56 ЦПК України – як особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або в державних чи суспільних інтересах.
Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» гарантує кожному громадянину право на безпечне для його життя та здоров’я навколишнє природне середовище, а також на об’єднання в громадські природоохоронні формування, подання до суду позовів до державних органів, підприємств, установ, організацій і громадян про відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров’ю та майну внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Екологічні права громадян забезпечуються, серед іншого, участю громадських організацій та громадян у діяльності щодо охорони навколишнього природного середовища, компенсацією в установленому порядку шкоди, заподіяної здоров’ю і майну громадян унаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Громадські природоохоронні організації мають право подавати до суду позови про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в тому числі здоров’ю громадян і майну громадських організацій.
«Можемо констатувати, що судова практика Верховного Суду з питань доступу громадськості до правосуддя є сталою», – сказав Сергій Бурлаков. І додав, що суди касаційної інстанції сформулювали правові висновки щодо правил застосування Орхуської конвенції в судочинстві України з таких питань:
- доступу громадських організацій та одноособових суб’єктів звернення до судочинства, а також щодо протидії жорстокому поводженню з тваринами;
- захисту екологічних прав громадян щодо використання земельних ділянок із порушенням земельного і водного законодавства;
- відновлення стану навколишнього природного середовища, скасування рішень органів державної влади та місцевого самоврядування з питань будівництва, використання надр;
- охорони навколишнього природного середовища від шкідливих викидів в атмосферу.
Доповідач наголосив, що громадські екологічні організації разом з іноземними організаціями можуть документувати вплив військових дій на довкілля, злочини проти природи, оскільки Резолюція Генеральної Асамблеї ООН ES-11/5 «Сприяння здійсненню правового захисту та забезпеченню відшкодування збитків у зв'язку з агресією проти України» від 14 листопада 2022 року в тому числі включає питання відшкодування збитків, завданих навколишньому природному середовищу України. Він звернув увагу, що судова практика напрацьовує шляхи подолання судового імунітету РФ як потенційного відповідача (постанови Верховного Суду від 18 травня 2022 року у справі № 760/17232/20-ц, від 14 квітня 2022 року у справі № 308/9708/19).
Підсумовуючи доповідь, Сергій Бурлаков зазначив, що створена з метою захисту екологічних інтересів громадська організація є природоохоронною організацією, яка відповідно до положень Орхуської конвенції та законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про громадські об’єднання» на виконання завдань, визначених у її статуті, має право звертатися до суду для захисту порушених екологічних прав, а також з метою захисту навколишнього природного середовища. У позовній заяві щодо захисту екологічних прав громадська організація вправі визначати своє процесуальне становище як позивач та обґрунтовувати свою заінтересованість необхідністю захисту життя, здоров’я й екологічних прав та інтересів невизначеного кола неперсоніфікованих осіб, наприклад мешканців населеного пункту.
Презентація Сергія Бурлакова – .
