16 липня 2026 року Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі Bazhenov and Others v. Russia and Ukraine (заява № 20092/18 та 11 інших), яким підтвердив, що рішення окупаційної влади про позбавлення громадян права власності на земельні ділянки в Криму не створили законних правових наслідків, а їхні законні власники зберегли свої майнові права.
Справа стосувалася земельних ділянок у Севастополі, які у 2009–2010 роках були передані у приватну власність відповідно до українського законодавства. Після початку тимчасової окупації Криму російська окупаційна адміністрація через підконтрольні їй «суди» почала масово скасовувати права власності на ці земельні ділянки, посилаючись на те, що землі нібито не підлягали приватизації, та повертати їх у державну власність без будь-якої компенсації.
ЄСПЛ встановив, що рішення окупаційних «судів» не мали законної підстави, а тому не могли припинити право власності заявників на земельні ділянки. Суд наголосив: російські «суди» використовували нібито порушення українського земельного законодавства лише як привід для подальшого застосування російського права, яке не може вважатися «законом» у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Крім того, вони проігнорували нормативні акти, ухвалені кримською владою до окупації для збереження чинності прав власності, набутих за українським законодавством.
Російське «право» на півострові не є «законом» у розумінні Конвенції, а ухвалені на його підставі «судами» окупаційної влади рішення не можуть вважатися законними.
Важливим висновком рішення стало також те, що ЄСПЛ прямо зазначив: незалежно від того, чи відповідало первинне надання земель українському законодавству, позбавлення власності суперечило статті 46 Положення про закони і звичаї війни на суходолі, що є додатком до IV Гаазької конвенції 1907 року, яка встановлює заборону конфіскації приватної власності на окупованій території.
Також Суд констатував порушення права заявників на розгляд справи судом, встановленим законом, оскільки російські «суди» в окупованому Криму діяли всупереч Конвенції, тлумаченій у світлі міжнародного гуманітарного права.
ЄСПЛ також дійшов висновку, що заявники залишаються законними власниками своїх земельних ділянок, а позбавлення їх права власності є триваючим порушенням.
Уповноважена у справах Європейського суду з прав людини Маргарита Сокоренко наголосила: «Це рішення має значення далеко за межами конкретної земельної справи. ЄСПЛ підтвердив, що масове позбавлення права власності в окупованому Криму є незаконною практикою держави-окупанта, яка суперечить як Конвенції, так і нормам міжнародного гуманітарного права. Відтак незаконне застосування російського законодавства в окупованому Криму не створює жодних правових наслідків, а права власності, набуті відповідно до законодавства України, залишаються чинними. Це ще один важливий крок до притягнення РФ до міжнародно-правової відповідальності та захисту прав громадян України».
Рішення ЄСПЛ розвиває правові висновки, сформульовані Судом у міждержавній справі «Україна проти Росії (щодо Криму)», та підтверджує, що незаконне застосування російського законодавства на тимчасово окупованій території не створює правових наслідків, а права власності, набуті відповідно до законодавства України, підлягають міжнародному захисту.
