Європейський суд з прав людини не сприйняв аргумент уряду про те, що суддя не відігравав значної ролі у нескладному провадженні, і тому його упередженість не мала жодного значення для вирішення справи.

Читайте також: "ЄСПЛ: іноді малозначність спору не може бути підставою для відмови у перегляді судового рішення".

Суд у Страсбурзі ухвалив рішення у малозначній (але важливій з огляду на принцип неупередженості) справі "Шкрля проти Хорватії" (№ 32953/13), передає інформаційний ресурс "ECHR. Ukrainian Aspect".

Зазначається, що поліція визнала Матко Шкрля винним у порушенні правил зупинки автомобіля перед пішохідним переходом та порушенні правил користування паском безпеки. Чоловік оскаржив рішення про штраф до суду. Після призначення судді у справі адвокат надіслав факсом клопотання про відсторонення цього судді, оскільки той працював із матір’ю Шкрля, яка також була суддею.

Факс у суді начебто не отримали і провели розгляд справи за спрощеною процедурою без участі сторін, встановивши при цьому, що допит підозрюваного у вчиненні правопорушення не має істотного значення для правильного встановлення фактів справи. Суддя визнав Шкрля винним та призначив штраф у розмірі, еквівалентному 130 євро.

Зокрема, проби оскаржити рішення успіху не мали (справа для апеляції була малозначною, а у конституційному суді визнали скаргу неприйнятною через необгрунтованість).

Разом із тим, в іншому провадженні проти Шкрля, яке мав розглядати той самий суддя, також було заявлене клопотання про відвід і на цей раз суддя задовольнив прохання сторони, зауваживши, що мав тривалий конфлікт з матір’ю заявника, яка була головою суду, де він працював, і що вони не спілкувалися між собою.

Так, Шкрля звернувся до Європейського суду з прав людини. Він скаржився, що внаслідок участі судді у провадженні про правопорушення, пов’язані із порушенням ПДД, його судили упереджено. Зокрема він посилався на статтю 6 § 1 Конвенції.

У Страсбурзі зауважили, що будь-який суддя, стосовно якого є законні підстави сумніватися в його неупередженості, повинен бути відведеним. Без сумніву, судді повинні демонструвати й пропагувати високі стандарти поведінки та особисто дотримуватися цих стандартів, щоб підтримувати чесність судової влади. Будь-яке порушення таких стандартів зменшує довіру громадськості, яку в демократичному суспільстві суди мають викликати у суспільстві

І коли судді під час судового провадження стали відомі обставини, які виправдовують його відвід від участі в розгляді справи ще до початку слухання, яке призвело до засудження заявника, ЄСПЛ не вважав необхідним з’ясовувати, чи насправді заявник, як він стверджував, подавав клопотання про відвід судді або, як заявляє уряд, жодної такої заяви подано не було. У цій конкретній ситуації, ЄСПЛ вважав доречним той факт, що зобов’язання судді, який бере участь у справі, негайно повідомити голову суду про обставини, що підтверджують його відведення від участі в розгляді справи, чітко визначене у національному законодавстві. Отже, в першу чергу суддя, який був обізнаний з обставинами, повинен був клопотати перед головою суду про відсторонення його від участі у справі.

Крім того, ЄСПЛ заперечив аргумент уряду про те, що суддя не відігравав значної ролі у нескладному провадженні, і тому його прихильність не мала жодного значення для вирішення справи.

Також, незалежно від того, якою мірою заявник використовував свої процесуальні права для підготовки свого захисту, ЄСПЛ вважав, що сам факт того, що справа заявника розглядалася суддею, який сам визнав наявність обставин, що виправдовують його відвід, підірвав видимість чесного судового розгляду.

Як зазначається, Європейський суд з прав людини окремо зазначив, що Конституційний Суд не вирішив відповідну проблему. Безумовно можливо таке, що вищі судові інстанції або вищий суд можуть виправити помилки у провадженні перед судами нижчої інстанції. Однак у цій справі, хоча КС мав повноваження скасувати відповідне рішення на підставі того, що суддя під час судового провадження не був неупередженим, він не зробив цього і підтримав оскаржуване рішення. Внаслідок чого, помилка не була виправлена.

Тож суд у Страсбурзі дійшов висновку про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, що стосується вимоги неупередженості суду.

Читайте також: "Права не можуть існувати лише на папері. Можливість їхньої практичної реалізації - обов’язок держави, - ЄСПЛ".

З текстом рішення ЄСПЛ у справі "Шкрля проти Хорватії" (№ 32953/13) у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова, доцента кафедри цивільного права № 1 Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого Віктора Янишена, доцента кафедри кримінального права і правосуддя Міжнародного економіко-гуманітарного університету ім. акад. С.Дем’янчука Олени Дроздової, Яни Токар та Вікторії Чорної можна ознайомитися за посиланням.