Таке переконання висловив виконувач обов’язків Голови Вищої ради правосуддя Олексій Маловацький під час другого засідання підгрупи «Е-правосуддя» в межах галузевої робочої групи «Правова держава, юстиція».
За його словами, в умовах пандемії та обмеженої можливості направляти кореспонденцію, зумовленої недофінансуванням судів, запровадження електронного судочинства є пріоритетним завданням, від успішного виконання якого залежить доступ громадян до правосуддя.
Олексій Маловацький розповів, що нещодавно Вища рада правосуддя спільно з Консультативною місією Європейського Союзу з реформування сектору цивільної безпеки України розробила уніфіковані рекомендації для судів усіх інстанцій та юрисдикцій щодо безпечної роботи в умовах карантину. Однією з важливих складових цих рекомендацій є використання цифрових технологій під час здійснення правосуддя.
Виконувач обов’язків Голови Вищої ради правосуддя нагадав, що ВРП, затвердивши зміни до Регламенту Ради, унормувала використання у своїй роботі модуля «Електронний кабінет» підсистеми «Електронний суд» та налагодила обмін документами в електронному форматі. Також в онлайн-форматі Рада розглядає питання про надання рекомендацій щодо призначення на посади суддів, в режимі відеоконференції Дисциплінарні палати ВРП розглядають справи. Крім того, робочі наради, конференції, консультативні зустрічі проводяться онлайн.
Олексій Маловацький повідомив, що відразу після надходження від Ради суддів України висновку щодо проєкту Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему ВРП розгляне на засіданні питання про затвердження цього Положення. Водночас він зауважив, що для впровадження всіх підсистем ЄСІТС та ефективної роботи системи потрібно об’єднати зусилля органів суддівського врядування, Міністерства цифрової трансформації України (в частині розроблення алгоритмів), Уряду (в частині належного фінансування), парламентарів (у частині вдосконалення нормативного регулювання).
За словами Олексія Маловацького, Вища рада правосуддя продемонструвала готовність до взаємодії з Міністерством цифрової трансформації України. Сторони вже підписали Меморандум щодо співробітництва у сфері цифрового розвитку та впровадження цифрових інновацій в системі правосуддя України.
Він також зазначив, що у процесі погодження проєкту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану заходів з реалізації Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні» ВРП запропонувала запустити пілотний проєкт із застосування штучного інтелекту на базі одного із судів першої інстанції для розгляду адміністративних правопорушень із формальним складом.
«ВРП підтримує пробне застосування технологій штучного інтелекту для обробки та аналізу великого масиву судової практики у справах про незначні адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням правил дорожнього руху. До напрацювання пропозицій щодо правового унормування моделі застосування штучного інтелекту ми прагнемо залучити фахівців із провідних юридичних навчальних закладів, з якими співпрацює Рада. Після цього стане зрозуміло, чи можливо технічно втілити цей задум», – сказав Олексій Маловацький.
Виконувач обов’язків Голови Вищої ради правосуддя наголосив, що можливість використання цифрових технологій, новітніх підходів у судах напряму залежить від належного фінансування видатків на здійснення правосуддя. Адже коли суди не мають коштів, щоб заплатити за електроенергію чи телефонний зв’язок, говорити про цифровізацію марно, оскільки жодна з найдосконаліших платформ чи програм не працюватиме.
Олексій Маловацький також зазначив, що дії державних органів і партнерів, які надають Україні міжнародну технічну допомогу у запровадженні електронних технологій у судах, мають бути більш скоординованими. За його словами, для вироблення єдиного підходу, інтеграції різних систем і платформ, уніфікації програмних комплексів, функціоналу всі суб’єкти повинні діяти злагоджено та інформувати про свої ініціативи Вищу раду правосуддя.
У засіданні підгрупи «Е-правосуддя» в межах галузевої робочої групи «Правова держава, юстиція» взяли участь представники Державної судової адміністрації України, Верховного Суду, Національної школи суддів України, Міністерства юстиції України, експерти Програми USAID «Нове правосуддя», Проєкту ЄС «Право-Justice» та інші.
