Адвокати можуть бути кандидатами на зайняття посад членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів в Україні, проте є низка проблемних аспектів, які потребують врегулювання.
Про це повідомив в. о. Голови Вищої ради правосуддя Олексій Маловацький під час виступу на ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Адвокатура України: сучасний стан та перспективи розвитку».
Він зазначив, що у законодавстві відбулися зміни та запроваджені нові процедури обрання членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України і Вищої ради правосуддя.
«Створено два нових органи. Перший – Конкурсна комісія з добору нових членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, другий – Етична рада з перевірки кандидатів до ВРП та діючих членів Ради. Щодо першого дорадчого органу, то він дотепер повноцінно не запрацював, тому відновлення роботи ВККСУ – це питання перспективи. Розуміння, коли воно буде вирішене, поки що немає», – сказав Олексій Маловацький.
Він наголосив, що ВККСУ є органом суддівського врядування і відповідно до європейських стандартів та рекомендацій Консультативної ради європейських суддів більшість у ній мають становити судді. Водночас це не позбавляє адвокатів можливості кандидувати на посади членів ВККСУ.
За словами в. о. Голови ВРП, потрібно розуміти співвідношення ролі і місця цієї спеціальної комісії з добору членів ВККСУ та враховувати, що первинну перевірку кандидатів здійснюють більше ніж 32 органи державної влади. Однак попереднє рішення щодо визначення кандидатів на зайняття посади члена ВККСУ ухвалює саме цей дорадчий орган.
«Тут відразу виникає запитання: чи може ВРП призначити членом ВККСУ особу, яка не рекомендована Конкурсною комісією з добору членів ВККСУ? Згідно із законодавством не може. Однак виникає наступне запитання: чи рішення дорадчого органу може бути обов’язковим для конституційного органу? Отже, з точки зору логіки конституційної побудови державних органів, наприклад, можливості обмежити право адвоката, який не отримав позитивного висновку Конкурсної комісії або не потрапив до переліку, дуже сумнівні. Якщо рішення цього органу настільки впливові, він повинен був би мати статус не дорадчого, а самостійного, і бути включеним до переліку органів, які здійснюють спеціальну перевірку», – вважає Олексій Маловацький.
На його думку, адвокати, які будуть брати участь у цих доборах, цілком ймовірно, можуть порушити питання про відповідність законодавству дій Конкурсної комісії.
Олексій Маловацький також озвучив проблемні питання щодо Етичної ради. Вона утворена з метою сприяння органам, які обирають (призначають) членів Вищої ради правосуддя, у встановленні відповідності кандидата на посаду члена ВРП критеріям професійної етики та доброчесності.
За його словами, ВРП працює не в повному складі, і це впливає на ефективність її роботи та навантаження. Наразі Етична рада не надала ні ВРП, ні організаційному комітету з’їзду науковців, ні Раді суддів України висновків щодо кандидатів на зайняття посади члена ВРП. При цьому кандидати, які мали обиратися від з’їзду науковців і з’їзду суддів, пройшли спеціальну перевірку і перевірку на відповідність вимогам Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Очільник ВРП спрогнозував, що аналогічна ситуація може виникнути й щодо надання Етичною радою висновків стосовно кандидатів, яких делегуватиме з’їзд адвокатів України.
«З моєї точки зору, законодавець фактично втрутився у процес добору членів ВРП від адвокатури, створив орган для надання допомоги Національній асоціації адвокатів України у відборі адвокатів до складу ВРП, який не передбачений профільним законом. Виникає запитання: чи відмовлялася Національна асоціація адвокатів України від саморегулювання в цій частині, чи брала вона участь в обговоренні регламенту, критеріїв оцінки адвокатів? Якщо уважно дослідити ці положення процедури оцінювання, там немає жодного слова про адвокатську етику, про наукову доброчесність, про кодекс суддівської етики. Тоді яким чином дорадчий орган може допомагати професійним об’єднанням, якщо він не керується професійними нормами? Фактично створено незалежний орган, який не підконтрольний нікому і який на підставі свого регламенту може застосовувати аd hoc і відходити від виконання вимог законодавства. Який ще орган у державі може таке робити?», – наголосив Олексій Маловацький.
В.о. Голови ВРП також висловив застереження щодо можливого порушення процедури обрання членів ВРП.
«Як діяти, якщо на з’їзді адвокатів буде представлено кілька кандидатур, а щодо одного не буде проведена перевірка Етичною радою? Згідно із законом за відсутності рішення Етичної ради не можна обирати членів ВРП, і це безальтернативно. Виникає запитання: у законодавстві передбачені підстави для перенесення обрання членів ВРП? Таких підстав немає. Уже порушені строки обрання, і через порушення процедури обрання може виникнути питання щодо легітимності майбутньої ВРП», – сказав Олексій Маловацький.
«ВРП за рішенням Верховного Суду також є судом в певному розумінні. А якими будуть рішення суду, створеного з порушенням закону? Такими, що не відповідають міжнародним нормам, зокрема статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Таким чином, від такої начебто незначної зміни в законодавстві отримуємо серйозну проблему», – резюмував в. о. Голови ВРП.
