17 лютого 2022 року відбувся онлайн-семінар «Автоматизоване судочинство та впровадження новітніх технологій у роботу суду як передумова ефективного здійснення правосуддя» за участю представників верховних судів України та Естонії.
Як зазначила у вітальному слові начальник відділу міжнародно-правової взаємодії Верховного Суду Ліна Губар, семінар проходив у межах співробітництва верховних судів України та Естонії, яке було успішно започатковане в листопаді 2021 року. Захід відбувся за технічної підтримки проєкту ЄС «Право-Justice».
Юридичний радник Голови Верховного суду Естонії Карін Лейхтер-Таммісто подякувала представникам Верховного Суду за ініціативу проведення зустрічі.
Суддя Касаційного господарського суду у складі ВС Олена Кібенко підкреслила, що тема онлайн-семінару є надзвичайно актуальною, особливо в часи пандемії, коли всі суди вирішують питання, як працювати для покращення комунікації. За словами судді КГС ВС, українські суди вже певною мірою запровадили електронне судочинство, робота із судовими справами відбувається частково в електронній формі. Олена Кібенко висловила сподівання, що надалі з повноцінним запровадженням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) усе більше документів буде в електронній формі. Саме тому досвід Естонії буде дуже корисним для українського судочинства.
Радник цивільної палати Верховного суду Естонії Петер Тарвіс розповів про організацію роботи Суду із застосуванням інноваційних цифрових технологій. В Естонії запроваджено онлайн-доступ до всіх державних послуг, зокрема й судових. Це дає можливості для обміну електронними документами та віддаленої участі в судових засіданнях.
Доповідач повідомив, що Верховний суд Естонії, як правило, розглядає справи в порядку письмового провадження. Усні слухання відбуваються у виключних випадках і проводяться здебільшого в онлайн-режимі. Петер Тарвіс поінформував, що у Верховному суді Естонії для проведення онлайн-засідань використовують програму «Microsoft Teams».
Заступник начальника управління адміністрування автоматизованих систем та інформаційної безпеки – начальник відділу програмного забезпечення та адміністрування баз даних ВС Ірина Вознюк розповіла про автоматизацію судового процесу у Верховному Суді. За її словами, нині функціонують дві системи діловодства: «Діловодство спеціалізованого суду» і «Док Проф».
Державна судова адміністрація України розробляє ЄСІТС. У 2022 році заплановано впровадження нової версії системи діловодства, яка дозволить проставляти маркувальну інформацію (QR-код і кваліфікований електронний підпис) на електронних копіях документів. Це дасть змогу перейти на безпаперову технологію ведення діловодства у ВС.
Начальник управління забезпечення автоматизованого документообігу секретаріату Касаційного адміністративного суду у складі ВС Віктор Магрело розповів про функціонування в КАС ВС підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС.
Спікер ознайомив естонських колег з етапами впровадження підсистеми «Електронний суд». Також він поінформував, що за майже три роки функціонування підсистеми в КАС ВС до неї надійшло близько 5 800 документів. При цьому останнім часом такі надходження зростають: минулого року їх кількість збільшилась у понад два рази порівняно з 2020 роком.
Детальніше – у презентації.
На продовження теми начальник управління забезпечення роботи судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності секретаріату Касаційного господарського суду у складі ВС Мирослава Романів поділилася досвідом щодо застосування в КГС ВС підсистеми відеоконференцзв’язку ЄСІТС.
Як зазначила доповідачка, протягом 2021 року в КГС ВС проведено майже 6 тис. судових засідань із викликом сторін: близько 1 600 судових засідань відбулися в режимі відеоконференції.
Заступник керівника апарату ВС – керівник секретаріату Касаційного кримінального суду у складі ВС Юрій Хім’як розповів про застосування інформаційно-телекомунікаційних систем при розгляді справ кримінальної юрисдикції.
Він зазначив, що кримінальні суди не використовують інструменти ЄСІТС. Це пов’язано із законодавчим регулюванням. Водночас у кримінальних провадженнях застосовується відеоконференцзв’язок. Так, у 2021 році було проведено близько 8 тис. судових засідань (близько 2 300 разів було використано відеоконференцзв’язок). «Але повноцінних онлайн-засідань, як це може бути в судах іншої юрисдикції, у нас не проводиться», – зауважив Юрій Хім’як. Також він додав, що ККС ВС практично в усіх справах проводить усні слухання.
Крім того, доповідач зауважив, що відеоконференцзв’язок у кримінальному провадженні може здійснюватися лише з іншим судом, установою виконання покарань або СІЗО, що стало проблемою, особливо під час пандемії.
Юрій Хім’як відзначив і позитивні моменти в реформуванні відповідної сфери: з 15 грудня 2021 року функціонує інформаційно-телекомунікаційна система досудового розслідування, хоч поки й обмежено.
Начальник управління правової інформації і підготовки суддів Верховного суду Естонії Ліна Рейсберг розповіла про те, як Суд інформує професійну спільноту та громадськість про свою судову практику.
Так, по-перше, до кожного судового рішення юридичні радники готують анотацію обсягом до 1 тис. знаків, яка містить ключові аргументи рішення і ключові слова. Такі слова вносяться до загального переліку ключових слів. Саме за ключовими словами переважно здійснюється пошук потрібних рішень у базі судових рішень.
По-друге, Верховний суд Естонії робить огляди судової практики, які розміщуються на офіційному сайті суду, в соціальних мережах, зокрема у твіттері, розсилаються охочим на електронні адреси в PDF-форматі. Огляди готуються палатами Суду, зараз вони виходять тричі на рік, але, за словами Ліни Рейсберг, в ідеалі планується довести регулярність їх виходу до щомісячної.
Керівник департаменту аналітичної та правової роботи ВС Расім Бабанли поінформував естонських колег, що ВС також готує огляди судової практики: щомісяця виходить по одному такому огляду від Великої Палати ВС та всіх касаційних судів, крім того, готуються тематичні огляди за категоріями справ. Також ВС формує огляди практики Європейського суду з прав людини. «За рік Верховний Суд готує близько 120 оглядів судової практики. І ми бачимо зворотний зв'язок від юридичної спільноти: нашими оглядами користуються судді, помічники суддів, адвокати, юристи», – зазначив Расім Бабанли.
Крім того, він розповів іноземним колегам про передумови, історію створення, переваги Бази правових позицій Верховного Суду (lpd.court.gov.ua) і продемонстрував, як вона працює (більш детально про те, як користуватися Базою, можна дізнатися за посиланням – ).
«Наразі в нас є бачення, як покращувати Базу і вдосконалювати пошук. Але й сьогодні вона стає в пригоді багатьом: дані Google Analytics показують, що в Україні щодня Базою користується близько 400 осіб», – сказав Расім Бабанли.
Юридичний радник Голови Верховного суду Естонії Карін Лейхтер-Таммісто у своєму виступі щодо публікації судових рішень наголосила, що всі рішення після 1993 року, зокрема після створення нової судової системи Естонії, публікуються на офіційному вебсайті Суду разом з анотаціями. Також на вебсторінці суду розміщені посилання на відповідне законодавство й тексти міжнародних документів, угод, які використовуються естонськими судами при ухваленні рішень. Усі згадані документи доступні 24/7 в онлайн-режимі.
Щодо захисту персональних даних Карін Лейхтер-Таммісто зазначила, що в цивільних справах цей процес відбувається за загальним правилом: якщо не було подано вимоги про приховування імен учасників провадження, то судові рішення публікуються персоніфіковано. У разі подання відповідної заяви такі рішення знеособлюються.
Заступник керівника департаменту аналітичної та правової роботи ВС – начальник правового управління (І) Юрій Пивовар порушив питання відомостей, що не можуть бути розголошені в текстах судових рішень, відкритих для загального доступу.
Начальник управління забезпечення роботи судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі ВС Олеся Марценюк виступила з темою «Проблеми реалізації законодавства щодо внесення відомостей про набрання судовим рішенням законної сили».
Прессекретар Верховного суду Естонії Арно Подер розповів, як відбувається процес здійснення комунікації в Суді, зокрема щодо інформування про судові рішення широкого загалу і ЗМІ. Так, у Верховному суді Естонії готують 50–60 пресрелізів про зміст судових рішень на рік, при цьому в середньому Суд розглядає 300 справ на рік.
Крім функції підготовки пресрелізів, до компетенції пресслужби належить також організація інтерв’ю із суддями, проведення пресконференцій, створення повідомлень для соціальних медіа, налагодження комунікації зі ЗМІ.
Під час виступу начальник управління комунікаційної діяльності ВС Марія Швенько вказала, що Верховний Суд приділяє значну увагу комунікаційній діяльності, взаємодії зі ЗМІ та громадськістю.
За її словами, саме в контексті висвітлення судових рішень найбільш потужним каналом комунікації є офіційна сторінка ВС у фейсбуці, яка налічує понад 55 тис. підписників. ВС активно веде комунікацію через офіційний вебсайт, телеграм-канал, сторінки у твіттері й інстаграмі. Протягом 2021 року понад 500 пресрелізів за результатами розгляду судових справ підготовлено та поширено на офіційних комунікаційних каналах ВС.
Окремо Марія Швенько акцентувала на важливості оперативного інформування про результати розгляду Верховним Судом резонансних справ. Працівники управління комунікаційної діяльності після закінчення судового засідання невідкладно готують швидкі новини в суспільно важливих справах. Це спрощує висвітлення цих справ для журналістів і задовольняє попит представників громадськості на таку інформацію. Більше як 150 зазначених повідомлень опубліковано у 2021 році.
