12 жовтня 2026 року член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Андрій Пасічник взяв участь у міжнародній конференції «Органи суддівського врядування: стратегія діяльності та інституційне лідерство в умовах євроінтеграції та судової реформи в Україні», організованій Вищою радою правосуддя за підтримки Ради правосуддя Королівства Нідерландів.
Метою заходу стала презентація Стратегії діяльності Вищої ради правосуддя на 2026-2030 роки та плану дій щодо її реалізації, а також обговорення актуальних викликів, що постають перед судовою владою в умовах воєнного стану. Серед ключових тем – забезпечення незалежності суддів, дисциплінарна відповідальність, доброчесність і професійна етика, кадрове та фінансове забезпечення судів.
Андрій Пасічник долучився до панельної дискусії «Реалізація стратегії через призму ключових викликів: український та міжнародний досвід». У своєму виступі він зазначив, що ухвалення Стратегії є проявом лідерства Вищої ради правосуддя та вкрай актуальним кроком, оскільки вона спрямовує всю систему правосуддя і дає чіткий орієнтир для подальшого розвитку.
Водночас, говорячи про Стратегію, Андрій Пасічник запропонував подумати над зміною моделі конкурсних процедур – зробити їх простішими і швидшими, і озвучив кілька конкретних пропозицій щодо цього. Він наголосив, що саме зараз існує вікно можливостей для таких змін: у 2027 році завершиться більшість поточних конкурсних процедур, тож є рік на напрацювання нових підходів, аби вже у 2028 році розпочати чергові конкурси за оновленими правилами.
Нагадаємо, що проєкт Стратегії розроблявся упродовж березня – липня 2026 року робочою групою з питань європейської інтеграції та стратегічних питань розвитку ВРП у співпраці з Радою правосуддя Нідерландів.
У конференції взяли участь судді місцевих та апеляційних судів, Конституційного Суду України, Верховного Суду й Вищого антикорупційного суду, народні депутати України, представники Офісу Президента України, уряду, органів державної влади, антикорупційних органів, органів суддівського врядування та суддівського самоврядування, наукової спільноти, громадянського суспільства, дипломатичних установ і міжнародних організацій, а також програм і проєктів міжнародної допомоги.
