Президент Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо здійснення кримінального провадження в суді першої інстанції колегією суддів» № 817-IX, який Верховна Рада ухвалила 21 липня 2020 року.
Документ вносить зміни до частин 2 статті 31 та статті 315 Кримінального процесуального кодексу України, якими встановлюється, що кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад десять років, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів лише за клопотанням обвинуваченого.
Це пришвидшить розгляд кримінальних проваджень у судах першої інстанції, що позитивно вплине на реалізацію прав сторін кримінального провадження, дотримання засад кримінального провадження, якість роботи місцевих судів України загальної юрисдикції.
Такий крок також розвантажить українські суди від розгляду великої кількості кримінальних проваджень колегіями у складі трьох професійних суддів і сприятиме покращенню доступу громадян до правосуддя та виконанню завдань кримінального провадження, які закріплені як у національному законодавстві, так і в міжнародних угодах.
Досі багато кримінальних проваджень, які розглядаються в судах першої інстанції колегією суддів, перебували в цих судах протягом двох і більше років. Це пов’язано як зі зростанням кількості таких справ, так і зі складністю узгодження графіків судових засідань між членами колегії, особливо в період відпусток.
Крім того, у великій кількості судів правосуддя здійснюють не більше трьох суддів, внаслідок чого після розгляду будь-якого клопотання органу досудового розслідування під час досудового розслідування в цьому суді вже неможливо створити колегію суддів, а тому справи скеровувалися до апеляційних судів з метою зміни територіальної підсудності та направлення справ на розгляд до інших судів. Надалі значна віддаленість суду, який розглядає справу, від місця мешкання учасників кримінального провадження призводила до низької явки на судові засідання та відкладення розгляду справи. Всі ці чинники негативно впливали не лише на швидкість судового розгляду, а й на його якість.
