Суддя Великої Палати Верховного Суду Микола Мазур і суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді Дмитро Гудима взяли участь у презентації другого видання підручника «Загальна теорія права» за загальною редакцією Миколи Козюбри.
Під час заходу судді поділилися своїми поглядами на значення загальнотеоретичних знань для юридичної освіти й судової практики, зокрема для тлумачення правових норм, застосування принципів права, судової правотворчості та аргументації судових рішень.
Микола Мазур зосередився на практичному значенні викладених у підручнику підходів для суддівської діяльності. Він зауважив, що багато питань, які можуть сприйматися переважно як теоретичні, крізь призму досвіду судді набувають цілком практичного змісту. Адже від уявлень правника про право залежить те, як він вирішує конкретні справи.
Суддя звернув увагу на людиноцентричну спрямованість підручника. Питання праворозуміння, прав людини та принципів права в ньому передують докладному аналізу юридичних норм і державних інституцій. Така побудова дає змогу майбутньому правнику спочатку зрозуміти призначення відповідних правових явищ, а вже потім заглиблюватися в їх деталі.
Окремо Микола Мазур наголосив на практичному значенні принципів права. Для належного мотивування судового рішення недостатньо лише послатися, наприклад, на верховенство права – необхідно показати, як саме відповідний принцип приводить до певного висновку в конкретній справі.
Як приклад суддя навів справу щодо стягнення компенсації за частку у квартирі. Велика Палата ВС розглянула положення ст. 364 ЦК України у взаємозв’язку із засадами справедливості, добросовісності, розумності та пропорційності, а також із конвенційними гарантіями права на житло. Це дало змогу оцінити не лише формальну законодавчу підставу для стягнення компенсації, а й реальні наслідки такого рішення для інших співвласників (постанова ВП ВС від 10 грудня 2025 року у справі № 466/2128/23, провадження № 14-96цс25).
Ще одним прикладом стала справа щодо оголошення особи померлою у зв’язку з воєнними діями. Тлумачачи ст. 46 ЦК України, Велика Палата ВС виходила з мети відповідної норми та необхідності забезпечити правову визначеність для родини зниклої особи. Суд дійшов висновку, що шестимісячний строк слід обчислювати від завершення активних бойових дій на території ймовірної загибелі людини, а не чекати закінчення війни на всій території України чи скасування воєнного стану.
Спікер акцентував і на творчому характері юридичного тлумачення. Водночас можливість такого тлумачення, на його думку, посилює обов’язок судді обґрунтовувати своє рішення: пояснювати, чому звичне прочитання норми не дає належної відповіді, яке право потребує захисту, чому обраний підхід узгоджується з іншими нормами та принципами і які заперечення проти нього були враховані.
Суддя ВС у КЦС Дмитро Гудима звернув увагу на поєднання в підручнику загальнотеоретичної та філософсько-правової проблематики. Зокрема, він відзначив розділи, присвячені антропологічним засадам права, праву та міфології, а також різним типам праворозуміння. На його думку, частина порушених у виданні питань виходить за межі загальної теорії права і становить повноцінний фрагмент основ філософії права.
Говорячи про практичний вимір загальної теорії права, Дмитро Гудима зауважив, що Верховний Суд неодноразово звертався до відповідних теоретичних напрацювань (див., зокрема, постанови ВП ВС від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19, від 3 листопада 2021 року у справі № 9901/378/20, від 29 серпня 2018 року у справі № 663/537/17, від 8 вересня 2021 року у справі № 9901/315/20, від 15 лютого 2023 року у справі № 910/18214/19, від 17 лютого 2021 року у справах № 9901/58/20 і № 9901/56/20, від 8 червня 2022 року у справі № 2-591/11, від 12 червня 2023 року у справі № 2-7985/2003; КАС ВС – від 21 грудня 2018 року у справі № 814/2156/16, від 18 червня 2020 року у справі № 686/14075/16-а). Є навіть приклади посилань у мотивувальних частинах судових рішень на праці теоретиків права для розкриття проблем, вирішення яких потребувало відповідного теоретико-правового підґрунтя (див., наприклад, постанову КАС ВС від 19 квітня 2022 року у справі № 816/687/16).
Серед важливих тем нового видання суддя виокремив незалежність суду. Він звернув увагу, що поряд з інституційною та функціональною незалежністю автори розглядають і особистісну незалежність судді, пов’язану з його морально-етичними якостями та світоглядними установками.
Ще один важливий блок підручника, на якому зупинився доповідач, стосується судової аргументації. На запитання авторів про те, чи є така аргументація раціональною діяльністю, суддя відповів ствердно, але зауважив, що на сприйняття людиною конкретної ситуації та юридичної проблеми неминуче впливають емоції. Тому наявність раціональної складової не позбавляє процес аргументації емоційного забарвлення.
Дмитро Гудима зупинився також на питаннях судової практики та судової правотворчості. На його думку, подальшої дискусії потребує питання про межі розуміння судової практики як джерела права і місце висновків Верховного Суду в системі таких джерел. Крім того, доповідач відзначив представлений у підручнику підхід до судової правотворчості як невід’ємної властивості правосуддя, що має певні межі, проте не може бути повністю вилучена із судової діяльності.
