Верховна Рада України 28 жовтня 2026 року прийняла проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення інститутів проведення обшуку у невідкладних випадках, а також реєстрації заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення» (реєстр. №15488-3) за основу із доопрацюванням деяких його положень відповідно до частин першої і другої статті 116 Регламенту Верховної Ради України.
Законопроект розроблено з метою посилення конституційних гарантій недоторканності житла чи іншого володіння особи, забезпечення дотримання законності під час проникнення до житла особи, унеможливлення проведення незаконних обшуків та підвищення якості подальшого судового контролю за обшуками, проведеними без попередньої ухвали слідчого судді.
Також необхідність законодавчого уточнення відповідних норм КПК узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, який виходить із того, що обшук житла, вилучення документів, електронних пристроїв та іншого майна становлять серйозне втручання у право на повагу до приватного життя, житла і кореспонденції, гарантоване статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Законопроектом за реєстр. №15488-3 пропонуються внестизміни до статей 169, 214, 233, 234, 303, 309 Кримінального процесуального кодексу України, якими:
1) уточняються підстави повернення тимчасово вилученого майна, передбачивши його повернення за постановою прокурора, якщо він визнає вилучення безпідставним або відмовить у погодженні клопотання про обшук у випадку, передбаченому частиною третьою статті 233 КПК, або за ухвалою слідчого судді – у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора, слідчого, дізнавача про обшук у порядку частини третьої статті 233 КПК (пункти 1, 2¹ частини першої статті 169 КПК в редакції проекту).
2) визначається гранично допустимий строк (72 години) для звернення до суду після проведення невідкладного обшуку (зміни до статті 233 КПК);
Наразі частина третя статті 233 КПК передбачає, що слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення.
Законопроектом пропонується, що у такому разі прокурор, слідчий, дізнавач за погодженням із прокурором зобов’язаний невідкладно, але не пізніше 72 годин після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку. Тобто, встановлено обмеження у 72 години для звернення до судді за «легалізацією» обшуку.
Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 КПК, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді.
При цьому, якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого, дізнавача про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а тимчасово вилучене майно підлягає поверненню після закінчення строків, встановлених частиною п’ятою статті 171 КПК, отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 КПК.
Таким чином, пропонується уточнити, що тимчасово вилучене майно підлягатиме поверненню.
З огляду на запропоновані зміни, у статті 169 КПК розширюється перелік підстав, коли тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено. А саме, за постановою прокурора, якщо він відмовиться погоджувати клопотання про обшук у випадку, передбаченому частиною третьою статті 233 КПК. А також за ухвалою слідчого судді – у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора, слідчого, дізнавача про проведення обшуку у випадку, передбаченому частиною третьою статті 233 КПК;
3) надається право заінтересованим особам брати участь у розгляді клопотання про невідкладний обшук у суді (зміни до статті 234 КПК).
Зокрема встановлюється, що клопотання прокурора, слідчого, дізнавача про обшук, проведений у порядку, передбаченому частиною третьою статті 233 КПК, розглядається слідчим суддею не пізніше трьох днів з дня його надходження до суду за участю власника майна, тимчасово вилученого в ході такого обшуку, власника житла чи іншого володіння особи, в якому проведено такий обшук, або їхніх представників.
При цьому, встановлюється обов’язок для слідчого судді завчасно повідомляти власника майна, тимчасово вилученого в ході такого обшуку, власника житла чи іншого володіння особи, в якому проведено такий обшук, або їхніх представників про дату, час і місце розгляду клопотання прокурора, слідчого, дізнавача про обшук. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду такого клопотання;
4) обмежуються випадки оскарження відмови у внесенні відомостей до ЄРДР про початок досудового розслідування (зміни до статті 303 КПК). Передбачається, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, з поміж іншого, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення, які містять достатні дані про обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
5) запроваджується можливість оскарження ухвал суду про проведення невідкладного обшуку або відмови у його проведенні (зміни до статті 309 КПК). Передбачається, що під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про проведення невідкладного обшуку в порядку, передбаченому частиною третьою статті 233 КПК, або про відмову в його проведенні;
6) змінюється порядок внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема обов’язок внести відомості виникає після одержання заяви чи повідомлення, які містять достатні дані про обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (частина перша статті 214 КПК в редакції проекту).
