Воєнні та військові злочини: чим відрізняються ці поняття, які діяння до них належать та хто може бути притягнутий до відповідальності - нагадує Крижопільський районний суд Вінницької області.
Що називають воєнним злочином?
Воєнні злочини — це серйозні порушення правил і звичаїв ведення війни, встановлених міжнародним гуманітарним правом. Йдеться про дії, які заборонені під час збройного конфлікту та завдають шкоди людям, майну або іншим об’єктам, що перебувають під захистом міжнародного права.
Основні положення щодо таких злочинів містяться в Римському статуті Міжнародного кримінального суду та Женевських конвенціях.
В Україні окремого загального визначення поняття «воєнний злочин» у Кримінальному кодексі немає. Водночас відповідальність за окремі діяння, які можуть становити воєнні злочини, передбачена, зокрема, такими статтями Кримінального кодексу України:
- стаття 432 — мародерство;
- стаття 433 — насильство над населенням у районі воєнних дій;
- стаття 434 — погане поводження з військовополоненими;
- стаття 435 — незаконне використання символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця та Червоного Кристала.
Важливо розуміти, що перелік воєнних злочинів значно ширший і охоплює також напади на цивільне населення, катування, незаконне позбавлення волі, знищення майна без військової необхідності та інші порушення законів і звичаїв війни.
Хто відповідає за вчинення воєнних злочинів?
До відповідальності за воєнні злочини можуть притягуватися не лише безпосередні виконавці, а й військові командири та інші керівники, якщо для цього є передбачені міжнародним правом підстави.
Зокрема, командир може нести відповідальність за дії підлеглих, якщо він знав або за обставинами повинен був знати про підготовку чи вчинення злочинів, але не вжив необхідних заходів для їх запобігання, припинення або повідомлення компетентних органів.
Також важливо, що до воєнних злочинів не застосовуються строки давності. Це означає, що винні особи можуть бути притягнуті до відповідальності незалежно від того, скільки часу минуло з моменту вчинення злочину.
Які міжнародні органи розглядають воєнні злочини?
Одним із головних міжнародних органів, уповноважених розглядати справи про воєнні злочини, злочини проти людяності та геноцид, є Міжнародний кримінальний суд.
Він був створений на підставі Римського статуту, ухваленого у 1998 році, та розпочав свою діяльність у 2002 році. Суд розташований у Гаазі (Нідерланди).
Слід розрізняти Міжнародний кримінальний суд і Міжнародний суд ООН. Незважаючи на те, що обидва органи знаходяться в Гаазі, вони мають різні повноваження та розглядають різні категорії справ.
Воєнні злочини під час російської агресії проти України
Із початком повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року Україна зіткнулася з численними фактами порушення міжнародного гуманітарного права.
Серед зафіксованих випадків — загибель мирних жителів, обстріли житлових будинків, руйнування лікарень та інших цивільних об'єктів, катування, жорстоке поводження з полоненими, сексуальне насильство та розграбування майна на тимчасово окупованих територіях.
Збір та документування інформації про такі правопорушення має важливе значення для подальшого розслідування та притягнення винних до відповідальності.
В Україні для повідомлення про воєнні злочини діє спеціальна платформа Офісу Генерального прокурора: https://warcrimes.gov.ua/.
Якщо людина стала свідком або постраждала від воєнного злочину, вона може повідомити про це правоохоронні органи та передати наявні докази: фотографії, відеозаписи, документи й інші матеріали. Важливо, за можливості, зазначити дату, час, місце та обставини події.
Що таке військовий злочин?
На відміну від воєнного злочину, військовий злочин пов'язаний не з порушенням правил ведення війни, а з недотриманням установленого порядку проходження військової служби.
Відповідно до розділу XIX Кримінального кодексу України, військовими кримінальними правопорушеннями визнаються діяння, які посягають на встановлений законом порядок несення або проходження військової служби.
Такі правопорушення можуть вчинятися військовослужбовцями, а також військовозобов'язаними та резервістами під час проходження навчальних або перевірочних зборів.
До цієї категорії належать, зокрема:
- Правопорушення проти порядку підлеглості та військової честі.
- Порушення правил проходження військової служби.
- Незаконне поводження з військовим майном або його втрата.
- Порушення правил експлуатації військової техніки.
- Порушення порядку несення бойового чергування та інших спеціальних служб.
- Розголошення військової таємниці або порушення правил її збереження.
- Військові службові кримінальні правопорушення.
- Порушення правил несення служби на полі бою та в районі воєнних дій.
- Інші правопорушення, передбачені відповідними нормами Кримінального кодексу України.
Відповідальність за такі діяння встановлена статтями 402–435 Кримінального кодексу України.
Хто може бути притягнутий до відповідальності за військові злочини?
Суб'єктами військових кримінальних правопорушень є особи, на яких поширюється законодавство про військову службу.
Зокрема, це військовослужбовці:
- Збройних Сил України;
- Служби безпеки України;
- Державної прикордонної служби України;
- Національної гвардії України;
- інших військових формувань, створених відповідно до законів України;
- Державної спеціальної служби транспорту;
- Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Також відповідальність у передбачених законом випадках можуть нести військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів.
Вид і міра покарання залежать від конкретного правопорушення, його обставин та наслідків. Відповідні санкції визначені Кримінальним кодексом України.
У чому головна відмінність між воєнним і військовим злочином?
Отже, ці два поняття не слід ототожнювати.
Воєнний злочин — це порушення міжнародних правил і звичаїв ведення війни. Він стосується насамперед захисту цивільного населення, військовополонених, цивільних об'єктів та інших осіб і цінностей, захищених міжнародним гуманітарним правом.
Військовий злочин — це кримінальне правопорушення, пов'язане з порушенням установленого законом порядку несення або проходження військової служби.
Таким чином, головна різниця полягає в характері порушення: у першому випадку йдеться про недотримання законів і звичаїв війни, у другому — про порушення правил військової служби.
Розуміння цієї різниці має важливе значення, адже кожне правопорушення потребує належної правової оцінки, розслідування та застосування відповідних норм законодавства.
Вчинення воєнних злочинів не може залишатися безкарним. Кожен, хто причетний до таких діянь, повинен нести відповідальність відповідно до норм національного та міжнародного права.
