У цьому кримінальному провадженні суди попередніх інстанцій визнали обвинувачену винуватою та засудили за частинами 1, 2 ст. 110 КК України, а саме за те, що вона, використовуючи свою сторінку в соціальній мережі, забороненій в Україні, 11 грудня 2022 року, 8 та 10 січня 2023 року здійснила публічні заклики до вчинення умисних дій з метою зміни меж території України на порушення порядку, встановленого Конституцією України. У касаційній скарзі захисник стверджував про неправильну кваліфікацію дій підзахисної за ч. 2 ст. 110 КК України за кваліфікуючою ознакою «вчинено повторно».
Залишаючи без зміни рішення судів попередніх інстанцій, Верховний Суд вказав, що об’єднання тотожних діянь єдиним злочинним наміром означає, що до вчинення першого з низки тотожних діянь особа усвідомлює, що для реалізації її злочинного наміру необхідно вчинити декілька таких діянь, кожне з яких зовні схоже на окреме самостійне кримінальне правопорушення та спрямоване на реалізацію цього наміру, що має прояв ознак єдиного умислу в межах продовжуваного злочину. Однак у разі, коли кожне з тотожних кримінальних правопорушень має власну суб’єктивну сторону, а саме самостійний умисел (як психічне ставлення до конкретного діяння), який виникає щоразу перед вчиненням окремого злочину, то це утворює повторність кримінальних правопорушень.
Згідно зі ст. 110 КК України кримінальне правопорушення вважається закінченим з моменту вчинення будь-якої дії, передбаченої цією статтею, зокрема публічних закликів до вчинення дій, спрямованих на зміну меж території України.
Верховний Суд взяв до уваги, що зміст здійснених залежно від обставин коментарів обвинуваченої щоразу був різний, стосувався різних подій, пов’язаних із повномасштабним вторгненням рф на територію України (перший – Соледару, другий – пам’ятників, а третій – Дніпропетровської області). Кожен цей ситуативно проведений коментар, визначений як відповідний заклик, не пов’язаний логічною думкою з іншими, мав різний контекст і проміжок часу (перший – 11 грудня 2022 року, другий – 8 січня і третій – 10 січня 2023 року). Водночас кожний заклик містив усі елементи складу злочину, передбаченого ст. 110 КК України. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про доведеність винуватості обвинуваченої у скоєнні повторно публічних закликів до вчинення умисних дій з метою зміни меж території України, які не були об’єднані єдиним кримінально протиправним наміром.
Постанова ККС ВС від 17 вересня 2025 року у справі № 212/4527/23 (провадження № 51-1894км25) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/130409838.
