Суддя Великої Палати Верховного Суду Дмитро Гудима став одним із викладачів спецкурсу для адвокатів, організованого освітньою платформою «Legal High School», на якому висвітлив висновки ВС щодо підтвердження повноважень адвоката у господарському, цивільному й адміністративному судочинстві.
Він звернув увагу на випадки, коли підставою для повернення касаційної скарги стало те, що представник скаржника не підтвердив статусу адвоката, зокрема тоді, коли навіть надав ордер (ухвала судді КАС ВС від 16 квітня 2019 року у справі № 360/3690/18). Наявність такого статусу можна підтвердити свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю або посвідченням адвоката України (ухвали КГС ВС від 1 березня 2018 року у справі № 910/3483/17 і від 17 жовтня 2018 року у справі № 916/1059/18, ухвала судді КАС ВС від 15 січня 2019 року у справі № 826/17702/17).
За наявності таких документів відсутність даних про особу в Єдиному реєстрі адвокатів України не підтверджує відсутності в неї статусу адвоката (постанова КГС ВС від 26 вересня 2019 року у справі № 910/3845/19, постанова КАС ВС від 6 липня 2019 року у справі № 855/229/19 (апеляція), постанова КЦС ВС від 21 жовтня 2019 року у справі № 757/21384/19-ц).
Стосовно документів, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги згідно із Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Дмитро Гудима зупинився на аналізі практики ВС щодо ордера, довіреності та договору про надання правової допомоги.
Ордер може бути оформлений лише на підставі вже укладеного договору та є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката. Надання договору про правову допомогу, його копії або витягу разом із ордером законодавство не вимагає (постанова ВП ВС від 5 грудня 2018 року у справі № П/9901/736/18).
Оформляючи ордер для представництва інтересів у суді, варто пам’ятати, що в ньому слід указувати назву конкретного органу, для подання до якого призначений ордер, зокрема назву суду (постанови ВП ВС від 5 червня 2019 року у справі № 9901/847/18 і від 3 липня 2019 року у справі № 9901/939/18).
Велика Палата ВС у постанові від 1 липня 2020 року у справі № 320/5420/18 усунула відмінності у практиці застосування норм права щодо підтвердження повноважень адвоката як представника в суді копією ордера та зазначила, що повноваження адвоката як представника можна підтвердити оригіналом ордера або довіреності, а також їх копією, засвідченою у визначеному законом порядку. Оскільки адвокат має повноваження посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов’язковий спосіб посвідчення таких копій, адвокат може посвідчити копію ордера, який він подає до суду.
Указаний висновок стосується застосування приписів процесуального закону у зв’язку із приписами Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 36, і не стосується приписів Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41.
Дмитро Гудима звернув увагу і на практику Верховного Суду щодо зазначення на звороті ордера інформації про обмеження повноважень адвоката. Доповідач указав, що в ЄДРСР є судові рішення, згідно з якими на звороті ордера має бути наведена інформація як про наявність, так і про відсутність таких обмежень (ухвали судді КАС ВС від 5 грудня 2018 року у справі № 826/14291/18, від 21 грудня 2018 року у справі №753/15930/15-а, від 15 січня 2019 року у справі № 805/4179/18-а, від 24 січня 2019 року у справі № 2340/2823/18), а також судові рішення, згідно з якими про обмеження повноважень адвоката в ордері зазначається тільки тоді, коли вони встановлені договором про надання правової допомоги (ухвала КЦС ВС від 10 грудня 2018 року у справі № 635/4480/14-ц).
Помилка в даті договору про надання правової допомоги не може бути підставою для закриття касаційного провадження, оскільки такий факт не впливає на дійсність ордера та не позбавляє адвоката права підписувати касаційну скаргу (постанова КЦС ВС від 30 липня 2020 року у справі № 299/1523/16-ц).
Суддя зосередив увагу також на висновках ВС стосовно представництва адвокатом інтересів клієнта за довіреністю. Одним із питань, про які йшлося, було те, чи потрібно зазначати в довіреності, що представник є адвокатом. КГС ВС у постанові від 24 квітня 2018 року у справі № 914/2414/17 відповів на це питання позитивно. Проте Об’єднана палата КГС ВС відступила від цього висновку та вказала, що законодавство України не передбачає обов’язкового зазначення про те, що представник є адвокатом, у довіреності, виданій на ім’я фізичної особи. Важливо, щоб особа, яка здійснює представництво за довіреністю, мала статус адвоката й отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Довіреність визначає лише повноваження адвоката, межі наданих представникові прав і перелік дій, які він може вчиняти для виконання доручення (постанова ОП КГС ВС від 12 жовтня 2018 року у справі № 908/1101/17).
Стосовно подання копії довіреності, то, якщо така копія не засвідчена у встановленому законом порядку, вона не може бути оцінена судом як документ, що посвідчує повноваження на представництво інтересів сторони (ухвала судді КАС ВС від 19 вересня 2018 року у справі № 826/25365/15).
За наявності в матеріалах справи належної копії довіреності, чинної на час подання апеляційної скарги, подання разом із такою скаргою неналежно оформленої копії іншої довіреності не може бути підставою для закриття апеляційного провадження. Суд може не брати до уваги копії довіреності, якщо сторона не подала її оригіналу, якщо є обґрунтовані сумніви щодо відповідності поданої копії оригіналу (постанова КГС ВС від 20 серпня 2019 року у справі № 910/3699/18).
Дмитро Гудима також відзначив висновок КГС ВС, згідно з яким подання апеляційної скарги особою, яка не є адвокатом, не є підставою для закриття апеляційного провадження, якщо на судове засідання від імені скаржника з’явився адвокат (постанова КГС ВС від 21 червня 2018 року у справі № 910/23196/17).
Наостанок суддя згадав постанову Великої Палати ВС, яка стосувалася дисциплінарної відповідальності адвоката, зокрема виконання обов’язку укладати з клієнтом договір про надання правової допомоги. ВП ВС зазначила, що надання такої допомоги без укладення договору в письмовій формі, зокрема лише на підставі довіреності, не допускається, крім випадків, передбачених у Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Поки адвокатська діяльність в установленому законом порядку не припинена, укладення договору про надання правової допомоги слід вважати передбаченим законом професійним обов’язком адвоката (постанова ВП ВС від 6 листопада 2019 року у справі № 817/66/16).
Із презентацією Дмитра Гудими можна ознайомитися за посиланням .
