Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду залишив без задоволення касаційну скаргу прокурора на ухвалу апеляційного суду щодо засудженого, який відповідно до вироку місцевого суду був визнаний винуватим у тому, що придбав вогнепальну зброю та боєприпаси без передбаченого законом дозволу. Крім того, під час конфлікту з двома особами, які завдавали йому ударів, чоловік, перебуваючи у стані сильного душевного хвилювання, вистрелив із револьвера в бік цих осіб: одна з них отримала постріл у голову, що заподіяло їй тілесні ушкодження, від яких настала смерть, а друга – у тулуб, що заподіяло їй легкі тілесні ушкодження, які призвели до короткочасного розладу здоров’я.
Орган досудового розслідування обвинувачував особу у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 115 КК України. Однак місцевий суд перекваліфікував дії особи з ч. 1 ст. 115 на ст. 116 КК України та з ч. 2 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115 на ч. 2 ст. 125 КК України. ЇЇ було засуджено за ст. 116, ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 263 КК України до 7 років позбавлення волі і звільнено від відбування покарання у зв’язку з його повним відбуттям.
Апеляційний суд установив, що висновок місцевого суду у вироку в частині кваліфікації дій особи за ст. 116 КК України та ч. 2 ст. 125 КК України є помилковим, та скасував цей вирок у частині засудження особи за цими статтями, а провадження за обвинуваченням за ч. 2 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 115 КК України закрив на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України. Суд постановив вважати особу засудженою за ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців. У решті вирок місцевого суду залишено без змін.
ККС ВС погодився з таким висновком апеляційного суду: місцевий суд повно та всебічно дослідив докази, встановив фактичні обставини справи, однак надав неправильну юридичну оцінку діям особи.
Так, апеляційний суд зазначив, що відповідно до установлених місцевим судом фактичних обставин чоловік під час раптового конфлікту, який виник через протизаконне насильство з боку двох осіб, котрі перебували у стані алкогольного сп’яніння і завдали йому численних ударів кулаками та ногами в різні частини тулуба і голову, керуючись мотивом припинення протиправних дій потерпілих, вихопив із сумки револьвер, заряджений дев’ятьма патронами. При цьому він перебував у положенні на колінах та, будучи притиснутим до землі, з накинутою на голову курткою, зробив підряд два постріли в бік цих осіб.
Врахувавши поведінку нападників, яких було двоє, спрямованість умислу, інтенсивність і характер дій, що давали особі, яка захищалася, підстави сприймати загрозу реальною, апеляційний суд дійшов висновку про наявність у діянні засудженого необхідної оборони, межі якої не були перевищені.
Ухвала апеляційного суду, всупереч доводам прокурора, відповідає вимогам ст. 419 КПК України, в ній наведено мотиви, з яких виходив суд, постановляючи рішення, та положення закону, якими він керувався.
Детальніше з текстом постанови ККС ВС у справі № 658/278/15-к (провадження № 51-3506км20) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/92870362.
