Забезпечення позову - це фактично гарантія майбутнього виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача. Такі заходи здійснюються до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду.
Кодекс адміністративного судочинства України передбачає такі способи забезпечення адміністративного позову:
1) зупинення дії індивідуального або нормативно-правового акту;
2) заборона відповідачу вчиняти певні дії;
4) заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Водночас суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб. Якщо зазначаються декілька заходів забезпечення позову, необхідно обґрунтувати доцільність вжиття кожного.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу щодо забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінку такої відповідності здійснює суд, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Разом з тим не допускається забезпечення позову через:
- зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та встановлення для них заборони або обов’язку вчиняти певні дії;
- зупинення рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та стосовно здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони проводити певні дії уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації банку;
- зупинення рішень уповноваженого центрального органу з питань цивільної авіації щодо призупинення дії або анулювання сертифікатів, схвалень, допусків;
- зупинення дії рішення суб’єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов’язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення;
- зупинення рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щодо встановлення державних регульованих цін (тарифів) на ринку електричної енергії та природного газу, затвердження методик (порядків) їх встановлення (формування, розрахунку);
- зупинення рішень Національного банку України, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України заборони або обов’язку вчиняти певні дії
Отже, позивач має право подати заяву про забезпечення позову у визначеному законодавством порядку та з необхідними реквізитами, зазначеними у статті 152 КАС України. Суд розглядає заяву не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Варто зауважити, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу-заявника для надання пояснень або додаткових доказів. При вирішенні питання суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника з урахуванням розумності, адекватності, співмірності позовних вимог, а також гарантуванню збалансованості інтересів сторін й інших учасників процесу та імовірності можливого ускладнення виконання чи невиконання рішення суду.
Про забезпечення позову або про відмову в цьому суд постановляє ухвалу, що обов’язково має містити мотиви, на основі яких суд дійшов відповідного висновку, також зазначається вид забезпечення позову та підстави його обрання (стаття 154 КАС України).
Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову можна оскаржити, але оскарження не зупиняє виконання ухвали, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Для того щоб бути виконаною, ухвала про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, усім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Скасування заходів забезпечення позову здійснюється судом з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
У випадку залишення позову без розгляду, а також закриття провадження у справі з підстав, визначених пунктами 2 та 4 частини першої статті 238 КАС України, або у випадку ухвалення рішення суду щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову відповідач або інша особа, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися.
Варто зауважити, що положення статті 158 КАС України не застосовуються щодо відповідача або іншої особи, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, які є суб’єктом владних повноважень.
