Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Наталія Блажівська взяла участь у Податковому форумі «TAX&BUSINESS TALKS - 2021 A2B FORUM», який відбувся 19 листопада 2021 року.
Під час виступу Наталія Блажівська ознайомила учасників заходу з актуальною практикою Верховного Суду з питань трансфертного ціноутворення.
Так, висвітлюючи питання щодо визнання господарських операцій у процесі трансфертного ціноутворення контрольованими, вона звернула увагу на постанову Верховного Суду від 27 січня 2020 року у справі № 620/528/19. Правовий висновок за результатами розгляду зазначеної адміністративної справи полягає в тому, що відносини між особами можуть впливати на умови їхньої безпосередньої та/або опосередкованої діяльності за критерієм володіння однією особою прямо чи опосередковано корпоративними правами іншої особи в розмірі 20 і більше відсотків у єдиному послідовному ланцюгу.
Суддя розповіла також про постанову ВС від 31 березня 2021 року у справі № П/811/3371/15, у якій суд, аналізуючи питання щодо ознак контрольованої операції з експортної реалізації сільськогосподарської продукції платником фіксованого сільськогосподарського податку, дійшов висновку, що господарські операції сільськогосподарського товаровиробника, який є платником фіксованого сільськогосподарського податку з реалізації сільськогосподарської продукції на експорт, не визнаються контрольованими для цілей оподаткування податком на прибуток згідно зі ст. 39 ПК України.
Доповідачка звернула увагу і на постанову ВС від 17 грудня 2020 року у справі № 820/2290/17 щодо господарських операцій з нерезидентами. У цій справі суд дійшов висновку, що виключення країни-нерезидента з переліку держав (територій), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні, не є підставою для звільнення платника податків від обов’язку подання звітності. Такі господарські операції з нарахування та сплати відсотків за договором позики, проведені на користь нерезидента, зараховуються до складу витрат платника та визнаються контрольованими.
Розповідаючи про зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів, суддя сказала про позицію ВС, викладену в постанові від 17 липня 2020 року у справі № 815/6134/16. За результатами розгляду цієї справи суд дійшов висновку, що господарські операції з передачі товарів від комітента до комісіонера та від комісіонера до покупця такого комісійного товару є контрольованими для комітента, який був зобов’язаний подати звіт про такі операції.
Наталія Блажівська проаналізувала й постанову ВС від 5 січня 2021 року у справі № 813/3748/16, у якій колегія суддів дійшла висновку, що господарські операції в рамках цілей трансфертного ціноутворення впливають чи можуть вплинути на прибуток платника, а також окремі види доходів, що оподатковуються відокремлено від прибутку для нерезидентів і платників. Основним критерієм є вплив на об’єкт оподаткування податком на прибуток, який відображається в декларації.
Звернула увагу суддя і на питання щодо особливостей застосування методу «витрати плюс» до контрольованих операцій. Так, вона зазначила, що метод «витрати плюс» пов’язаний із порівнянням валової рентабельності собівартості продажу товарів (робіт, послуг) у контрольованій операції з аналогічним показником у зіставній (неконтрольованій) операції. Саме цей метод застосовується в разі реалізації товарів між пов’язаними особами (постанова ВС від 5 липня 2021 року у справі № 620/1767/19).
Пояснюючи принцип «витягнутої руки», доповідачка розповіла про застосування методів установлення відповідності умов контрольованої операції. Зокрема, проаналізувала постанови ВС від 9 жовтня 2019 року у справі № 817/1737/17, від 20 грудня 2019 року у справі № 818/1786/17 та від 21 січня 2021 року у справі № 826/17841/17.
Крім того, Наталія Блажівська навела судову практику щодо правомірності неподання звіту про контрольовані операції та застосування до платників податків штрафних санкцій за порушення цієї норми, операцій з повернення нематеріальних активів контрагенту, а також розповіла про актуальну практику щодо застосування штрафних санкцій за неподання звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів).
