Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Наталія Блажівська взяла участь у Податковому форумі «TAX&BUSINESS TALKS – 2022 A2B FORUM».
У межах сесії «ПДВ. Судова практика щодо розгляду спорів з податковими органами. Відповідальність за порушення податкового законодавства» Наталія Блажівська ознайомила учасників заходу з актуальною практикою Верховного Суду в податкових спорах.
Доповідачка акцентувала, що якщо проаналізувати останні тенденції судової практики ВС, то можна чітко простежити започаткований минулими роками підхід у скороченні строків звернення до суду, зокрема, у справах щодо оскарження податкових повідомлень-рішень, постановлених податковим органом.
Так, знаковою в цьому аспекті є ухвалена 27 січня 2022 року постанова у справі № 160/11673/20. У ній ВС відступив від попередніх висновків та зазначив, що процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у разі, якщо платник податків не використовував процедуру досудового вирішення спору (адміністративного оскарження), визначається ч. 2 ст. 122 КАС України – становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Важливою була постанова Великої Палати ВС від 7 липня 2022 року у справі № 160/3364/19. У цій постанові підтримано рішення колегії суддів КАС ВС щодо необхідності відступу від висновків Верховного Суду України про те, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, у зв’язку із чим господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку. Суддя, серед іншого, звернула увагу на сформульований у цій справі висновок стосовно того, що якщо інша особа внесла до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків, якщо були інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів. Водночас має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися в тому, чи були достовірними відомості, внесені до первинного документа його контрагентом.
Наталія Блажівська також зазначила, що в податкових спорах і надалі продовжується тенденція щодо необхідності перевіряти не лише виявлені під час контрольного заходу порушення платника податків, а й те, чи контролюючий орган дотримався визначеної законодавством процедури призначення та проведення такого заходу.
З огляду на це суддя звернула увагу на висновки постанови ВС від 22 лютого 2022 року у справі № 420/12859/21, у якій вказано, що за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться в ПК України, з одного боку, і в постанові Кабінету Міністрів України, з іншого, застосуванню підлягають положення та правила саме ПК України. Тож податковий орган фактично після ухвалення постанови «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» від 3 лютого 2021 року № 89 не був наділений повноваженнями проводити документальну планову перевірку з дотриманням вимог п. 77.4 ст. 77 ПК України. З урахуванням цього ВС дійшов висновку, що наказ про проведення перевірки є протиправним.
Крім того, доповідачка розповіла, що загалом судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів КАС ВС ухвалила значну кількість постанов, у яких сформульовано правові висновки про:
– нарахування грошового зобов’язання з транспортного податку (постанова ВС від 20 червня 2022 року у справі № 826/15940/18);
– підстави для кваліфікації отриманого платником доходу як доходу від здійснення господарської (підприємницької) діяльності (постанова ВС від 23 травня 2022 року у справі № 810/3116/18);
– сплату акцизного податку за товар з кодом УКТ ЗЕД, який міститься у двох рядках таблиці, визначеної підпунктом 215.3.1 ПК України (постанова ВС від 19 квітня 2022 року у справі №1.380.2019.005537);
– критерії стабільності в оподаткуванні (постанова ВС від 19 квітня 2022 року у справі №816/687/16).
Що стосується спорів у сфері міжнародного оподаткування, то в них також простежується позиція відходу від дослідження формальних умов, за яких платник податків мав при виплаті доходу застосувати відповідну ставку податку на підставі міжнародного договору саме до системного аналізу умов та економічного змісту відповідних операцій, під час здійснення яких відповідні доходи виплачувалися.
