Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Валентина Юрченко виступила спікером у рамках вебінару, присвяченого актуальним судовим спорам з питань оподаткування.
Насамперед доповідачка звернула увагу на постанову КАС ВС від 28 квітня 2025 року у справі № 320/4625/24, що стосується визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції за неподання звітів про підзвітні рахунки відповідно до Угоди (FATCA).
Під час розгляду справи було встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення приймалося на підставі п. 118.4 ст. 118 ПК України. Суд дійшов висновку про незаконність спірного податкового повідомлення-рішення щодо притягнення до фінансової відповідальності платника податків на підставі п. 118.4 ст. 118 ПК України, оскільки така відповідальність на момент прийняття цього рішення була скасована. Отже, податковий орган не мав права застосовувати такі штрафні санкції.
Спікерка акцентувала, що ця ситуація висвітлює системну законодавчу проблему, а саме зворотну дію закону в часі.
Наступне питання, яке розглянула Валентина Юрченко, стосувалося процедури доступу до податкових перевірок та адміністративного арешту майна. Зокрема, йшлося про постанову судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів КАС ВС від 23 лютого 2023 року у справі № 640/17091/21. Судова палата, серед іншого, дійшла висновку, що оскарження платником наказу про проведення перевірки є запереченням обставин, що зумовили звернення податкового органу з відповідною заявою, але не є спором про право в розумінні п. 2 ч. 4 ст. 283 КАС України і не перешкоджає розгляду заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника.
Суддя зазначила, що раніше кількість подібних справ була значно більша, але зараз їх кількість помітно скоротилася.
Розповіла доповідачка і про постанову Великої Палати ВС від 8 вересня 2021 року у справі № 816/228/17, у якій зазначено, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні та проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставою позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.
Говорячи про питання стосовно розмежування особистої та підприємницької діяльності, Валентина Юрченко проаналізувала постанови КАС ВС від 4 грудня 2023 року у справі № 480/4636/19 та від 23 травня 2022 року у справі № 810/3116/18 щодо підстави для кваліфікації отриманого платником доходу як доходу від здійснення господарської (підприємницької) діяльності.
Також суддя висвітлила питання стосовно вимог до наказів на перевірку. Спікерка звернула увагу на постанову КАС ВС від 28 травня 2024 року у справі № 280/1431/23, ключовим питанням у якій була оцінка правомірності наказу про проведення перевірки в аспекті достатності повноти відображення в ньому підстав для проведення фактичної перевірки з урахуванням вимог ст. 81 ПК України.
Судова палата, зокрема, дійшла висновку, що якщо фактичною підставою для такої перевірки стала наявність (отримання) певної інформації, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України повинен щонайменше зазначити про «наявність (отримання) інформації щодо можливого порушення» або ж зазначити реквізити документа, який слугував приводом для призначення перевірки й містить таку інформацію. Аналогічно, якщо підставою для призначення перевірки стало здійснення відповідних функцій, контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України повинен саме про це зазначити. Якщо підставою для призначення перевірки відповідно до підпункту 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України стала сукупність фактичних підстав, передбачених цією нормою, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України має це відобразити в зазначений вище спосіб.
Саме такий обсяг інформації в наказі, прийнятому згідно з підпунктом 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, можна вважати мінімально достатнім у розумінні абз. 3 п. 81.1 ст. 81 ПК України щодо зазначення в наказі підстави для проведення перевірки, оскільки надає платнику податків загальне розуміння про підставу її призначення та відповідний предмет перевірки.
Окрім цього, доповідачка порушила питання щодо реальності господарських операцій.
Захід організовано Комітетом підприємців з податкових питань при Торгово-промисловій палаті України та ГО «Асоціація податкових консультантів».
