Природа й підстави податкового конфлікту, принцип стабільності податкового законодавства крізь призму судової практики, реальність господарських операцій – ці та інші питання розглянули під час панельної дискусії «Податковий конфлікт та податковий спір: співвідношення, характеристика та наслідки», яка відбулася в межах VIII Харківського міжнародного юридичного форуму.
Про актуальні правові позиції Верховного Суду з розгляду податкових спорів розповіла секретар судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Раїса Ханова.
Насамперед доповідачка звернула увагу на постанову ВС від 11 вересня 2024 року у справі № 440/14831/23 щодо обсягу документів і обмеження повноважень у порядку самопредставництва від імені суб’єкта владних повноважень. У цій справі об’єднана палата КАС ВС дійшла висновку, що обмеження повноважень, зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, не спростовують можливості діяти такій особі від імені юридичної особи в порядку самопредставництва, навіть у разі наявності таких обмежень.
Суддя ознайомила слухачів із правовою позицією, викладеною в постанові КАС ВС від 9 вересня 2024 року у справі № 280/6832/23, у якій Суд дійшов висновку, що податковий орган під час проведення фактичної перевірки має правову можливість використовувати податкову інформацію в Системі обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, зокрема, щодо перевірки наявності / відсутності цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.
Проаналізувала Раїса Ханова і постанову КАС ВС від 16 вересня 2024 року у справі № 620/5624/22, відповідно до якої суть процесу дисконтування полягає у приведенні вартості майбутніх платежів до значення еквівалентної суми на теперішній момент. Суд дійшов висновку, що дисконт підлягає амортизації суб’єктом господарювання протягом періоду з дати придбання / одержання до дати погашення згідно з методом ефективного відсотка.
Наступна правова позиція, про яку розповіла суддя, стосувалася питання щодо звільнення від відповідальності платника податків за несвоєчасне виконання податкового обов’язку з огляду на неодноразові обстріли та руйнування. Так, у постанові КАС ВС від 17 вересня 2024 року у справі № 280/10300/23 колегія суддів дійшла висновку, що в разі, якщо платник за адресою своєї реєстрації та виробничих потужностей зазнавав неодноразових обстрілів та руйнувань, що об’єктивно призвело до неможливості здійснення належної господарської діяльності за вказаний період, то він зобов’язаний подати відповідну заяву до контрольного органу.
Також доповідачка звернула увагу на правову позицію, висловлену в постанові КАС ВС від 17 вересня 2024 року у справі № 620/6428/22 щодо використання деетанпропанбутанізованого конденсату в транспортних засобах платника.
Із презентацією Раїси Ханової можна ознайомитися за посиланням – https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/2024_prezent/Prezent_Nasl_kas_pereglyad_podat_spor.pdf.
Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Ігор Олендер висвітлив актуальну практику КАС ВС щодо вини.
Спікер зазначив, що неналежна кваліфікація діянь платника як винних призводить до виникнення податкових спорів, тому створення умов для унеможливлення такої конфліктної ситуації нині є вкрай важливим питанням. Він нагадав, що з 1 січня 2021 року з урахуванням внесених Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» змін застосовується оновлена концепція вини в податковому праві.
У контексті порушеного питання Ігор Олендер навів як приклад постанову КАС ВС від 6 грудня 2023 року у справі № 280/6502/22, у якій, зокрема, зроблено висновок, що невиконання податкового обов’язку можна підтвердити повідомленням щодо аварійного (незапланованого) відключення постачання електроенергії в умовах воєнного стану суб’єкта господарювання, до сфери обслуговування якого належить таке підприємство, зокрема скриншотом повідомлення в месенджері (вайбер, телеграм тощо) і мобільних додатках.
За словами доповідача, після всіх змін ПК України досі не містить визначення поняття «вина». За оновленою редакцією п. 109.1 ст. 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених ПК України) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (зокрема осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб’єктів у випадках, прямо передбачених ПК України.
Відповідно до п. 109.3 ст. 109 ПК України вина є необхідною умовою притягнення платника податків до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення у випадках, регламентованих п. 119.3 ст. 119, пунктами 123.2–123.5 ст. 123, пунктами 124.2, 124.3 ст. 124, пунктами 125-1.2–125-1.4 ст. 125-1 ПК України. Йдеться про вичерпний перелік складів податкових правопорушень, що передбачають умисел на їх вчинення та для притягнення до відповідальності за які встановлюється вина платника податків.
Пункт 109.4 ст. 109 ПК України встановив відповідальність за вчинення податкових правопорушень контролюючими органами незалежно від наявності вини. Водночас притягнення платника податків до відповідальності за вчинення податкового правопорушення можливе за відсутності в діянні вини податкових правопорушень, закріплених у п. 112.1 ст. 112 ПК України.
Суддя також розповів, що Верховний Суд контекстуально застосовує концепцію вини, зокрема, для кваліфікації поведінки платника з урахуванням хронологічних особливостей вчинення відповідного правопорушення. Наприклад, КАС ВС у справі № 809/1556/17 розтлумачив, що під виною розуміють психічне ставлення особи до своєї протиправної поведінки та її результатів. Розрізняють дві форми вини: умисел і необережність. Умисел характеризується усвідомленням особою протиправності своєї поведінки і бажанням настання наслідків або байдужим ставленням до цього. Необережність характеризується тим, що особа, хоча й усвідомлює протиправність своєї поведінки, не передбачає можливість наслідків, не бажає їх настання, але повинна була усвідомлювати характер своєї поведінки і передбачати наслідки.
Насамкінець Ігор Олендер зазначив, що для формування чітких орієнтирів поведінки правозастосувачів концепція вини в податковому праві потребує судового тлумачення, яке, на його сподівання, буде здійснено в конкретних практичних ситуаціях щодо кваліфікації поведінки платника.
Презентація Ігоря Олендера – за посиланням: https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/2024_prezent/Prezent_Pidhodu_vuna_KAS.pdf.
Захід організували Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого та юридичний факультет Запорізького національного університету.
Трансляція панельної дискусії – https://www.youtube.com/live/XS54VLoP1XM.
