Як змінилася робота Верховного Суду та всієї судової системи через російську агресію, які заходи вживаються для забезпечення доступу громадян до правосуддя в умовах воєнного стану, які законодавчі зміни потрібні для ефективного розгляду справ – ці та інші питання висвітлили керівники касаційних судів та Секретар Великої Палати Верховного Суду під час круглого столу «Діяльність судової влади в умовах воєнного стану: правові, кадрові, економічні виклики та шляхи їх вирішення».
Голова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Станіслав Кравченко розповів, що протягом першого півріччя 2022 року через повномасштабне вторгнення росії на територію України кількісні показники руху процесуальних звернень і кримінальних проваджень у ККС ВС зменшилися на 46 %.
Так, у зв’язку з російською агресією змінена територіальна підсудність справ Донецького та Луганського апеляційних судів, певний час не працювали Харківський і Чернігівський апеляційні суди, Миколаївський та Запорізький апеляційний суди розташовані в регіонах, які перебувають під частими обстрілами ворога. Це, безперечно, зумовило подання меншої кількості апеляційних скарг, а отже – і касаційних.
Разом з тим, на думку Станіслава Кравченка, до статистичних даних потрібно підходити з обережністю. Адже сьогоднішня тенденція до зменшення надходження справ завтра може змінитися, зокрема з огляду на те, що тільки злочинів агресії та воєнних злочинів, вчинених у період повномасштабного вторгнення рф, зареєстровано вже понад 50 тис.
Голова ККС ВС зазначив, що для суспільства всі справи є важливими, але зараз війна, тому внеском судів у Перемогу є акцентування в їхній діяльності на розгляді кримінальних проваджень щодо злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку; про злочини проти основ національної безпеки України (державна зрада, колабораційна діяльність) і щодо військових кримінальних правопорушень.
Водночас не менш важливим сьогодні є притягнення до відповідальності за корупційні кримінальні правопорушення, за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, за продаж товарів, які є гуманітарною допомогою.
Крім того, Станіслав Кравченко порушив питання про навантаження на слідчих суддів, яким доводиться в умовах воєнного стану розглядати велику кількість клопотань щодо застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі клопотання про обрання або зміну запобіжного заходу, що повинні розглядатися невідкладно.
Що стосується уніфікації судової практики, то, наголосив голова ККС ВС, ефективним інструментом забезпечення єдності практики є розгляд кримінальних проваджень об’єднаною палатою ККС ВС. За 5 років діяльності Верховного Суду вона ухвалила 24 рішення щодо застосування норм матеріального права та 54 рішення, пов’язаних із застосуванням норм процесуального права. Разом з цим цього року, незважаючи на складні часи, ОП ККС ВС постановила 13 судових рішень.
За словами Станіслава Кравченка, судові рішення об’єднаної палати, в яких викладені висновки про застосування норм права, є чітким орієнтиром для судової практики. Законодавець установив, що зазначені висновки враховуються іншими судами при застосуванні відповідних норм права. При цьому передбачена можливість відступу від висновків ВС за допомогою передбачених законом механізмів.
Також голова ККС ВС наголосив, що навіть в умовах воєнного стану суди повинні здійснювати правосуддя, а скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. Водночас сьогодні перед судами постає велика кількість викликів: часті повітряні тривоги, замінування будівель судів, відсутність електроенергії, водопостачання та інші, що не може не впливати на розгляд справ. Попри всі труднощі, дбаючи про забезпечення максимальної безпеки як учасників кримінальних проваджень так і суддів, працівників суду, суди працюють.
Станіслав Кравченко зауважив, що, на його думку, у кримінальній юрисдикції правосуддя не може здійснюватися дистанційно, тут діє принцип безпосередності. Суддя, прокурор мають перебувати в залі судових засідань, захисник – або в залі суду, або поряд із підзахисним (у разі участі в засіданні в режимі відеоконференції). Якщо суддя перебуватиме поза приміщенням суду та ухвалюватиме судове рішення невідомо де й невідомо за яких обставин, то таке рішення буде прийняте не тільки з багатьма процесуальними порушеннями, а й навряд чи сприйметься суспільством як законне та справедливе.
При цьому механізм дистанційної участі в засіданнях учасників кримінального провадження можна використовувати тоді, коли забезпечити їхню участь неможливо.
Голова Касаційного цивільного суду у складі ВС Борис Гулько розповів, що в першому півріччі 2022 року надходження процесуальних звернень до КЦС ВС зменшилося приблизно на 30 %. При цьому суди першої та апеляційної інстанцій розглянули більше справ, ніж минулого року.
«Вказане свідчить про те, що суди працювали та продовжують працювати навіть у складних умовах, забезпечуючи доступ громадян до правосуддя», – акцентував голова КЦС ВС.
Борис Гулько зазначив, що законодавець оперативно відреагував на проблеми, пов’язані з розглядом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Зокрема, було внесено зміни до ЦПК України щодо особливостей провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи в умовах воєнного чи надзвичайного стану та на тимчасово окупованих територіях.
Також голова КЦС ВС акцентував на сталій судовій практиці Верховного Суду щодо судового імунітету рф у справах про відшкодування шкоди, завданої державою-агресором. У цьому контексті він звернув увагу на необхідність процесуального унормування положення щодо порядку розгляду таких справ.
Продовжуючи обговорення щодо дистанційного розгляду справ, Борис Гулько висловив думку про передчасність впровадження дистанційного розгляду справ, зокрема в судах першої інстанції. Також він зазначив про необхідність розвитку інституту письмового провадження.
В. о. голови Касаційного господарського суду у складі ВС Ніна Ткаченко, аналізуючи діяльність господарської юрисдикції в умовах воєнного стану, зауважила, що повномасштабне варварське вторгнення росії суттєво ускладнило роботу господарських судів в Україні, але не зупинило її.
За словами судді, навантаження на господарські суди цього року дещо знизилося та попри це господарські суди демонструють високі показники роботи: за перше півріччя 2022 року господарські суди першої інстанції розглянули 88 тис. процесуальних звернень, апеляційної – 21 тис. процесуальних звернень, а касаційна інстанція розглянула 7,3 тис. процесуальних звернень. Суддя прогнозує, що після Перемоги України та відновлення бізнес-активності кількість справ зросте в геометричній прогресії. Зокрема, очікується багато позовів про відшкодування шкоди та проваджень про банкрутство.
Принагідно Ніна Ткаченко звернулася до народних депутатів України та закликала їх розширити на законодавчому рівні способи повідомлення учасників справи про день і час судового засідання – принаймні на час дії воєнного стану. Серед іншого, йдеться про можливість повідомлення не лише засобами поштового зв’язку, а й телефонограмами чи електронною поштою. В умовах дефіциту коштів у судах на відправлення поштової кореспонденції – такі додаткові способи повідомлення сторін будуть більш ефективними в роботі судів.
КГС ВС більшість справ розглядає в судовому засіданні з повідомленням сторін. Тож, на її думку, слід розширити категорії справ, які можна розглядати в письмовому провадженні, адже відповідно до вимог ст. 300 ГПК України касаційний суд не приймає, не перевіряє докази, не надає їм оцінку, а розглядає справу на підставі тих доказів, які були встановлені судом першої інстанції та перевірені апеляційним судом.
Окрім того, суддя поділилася своїми роздумами щодо розширення інституту дистанційного правосуддя. Суддя переконана, що така ідея має право на життя, проте до цього процесу важливо підходити виважено та збалансовано. «Ми за прогрес, а не за спрощення», – констатувала вона.
Завершуючи виступ, Ніна Ткаченко висловилася за якомога швидше відновлення роботи ВРП, адже судова система та органи суддівського врядування мають діяти спільно задля здійснення правосуддя в Україні на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, а також для підвищення інвестиційної привабливості та репутації України на міжнародній арені в умовах євроінтеграції.
Секретар Великої Палати Верховного Суду Лариса Рогач зауважила, що повномасштабне вторгнення загострило наявні проблеми судової системи та додало нових. Але навряд чи введення воєнного стану на території України може слугувати виправданням для зміни курсу України в інший, від європейських стандартів, бік. Навпаки: держава та її інституції мають послідовно рухатися європейським та євроатлантичним курсом, а запит громадян України на справедливість має бути задоволеним.
За словами судді, питання щодо правової визначеності є одним із ключових. Європейський суд з прав людини, визнаючи, що розбіжності в тлумаченні норм права можуть існувати (і такі тлумачення мають сприйматися як невід’ємна риса судової системи, що складається з певної мережі судів), вказує на важливість того, які держава пропонує механізми, щоб усунути глибинні розбіжності. «Велика Палата Верховного Суду якраз і є таким механізмом», – констатувала Лариса Рогач.
Під час дії воєнного стану робота Великої Палати ВС змінилась, а кількість процесуальних надходжень, як і загалом у Верховному Суді, – знизилась. Однією з причин зменшення кількості справ є відсутність повноважних органів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради правосуддя. Відновлення роботи цих органів суддівського врядування є першочерговим завданням судової влади.
«Оскільки ми запрошуємо сторони для розгляду справ до суду, чи можемо ми гарантувати їм безпеку під час перебування у приміщенні суду? З огляду на сучасні реалії – ні. Саме тому важливо розширювати інститут письмового провадження в господарських судах», – переконана Секретар ВП ВС.
Також важливо запровадити можливість дистанційної участі для суддів і секретарів судових засідань. Вона зазначила, що Верховний Суд звертався із запитом до європейських колег, і, зокрема, експерти Європейської комісії з питань ефективності правосуддя (CEPEJ) підтвердили, що дистанційна форма участі судді в засіданні не суперечить європейським стандартам, ба більше така можливість передбачена в законодавстві деяких європейських країн. «Ми маємо подбати про безперервність правосуддя і дистанційне судочинство – один із інструментів», – переконана Лариса Рогач.
Захід організовано Вищою радою правосуддя.
