«Велика Палата в такому кількісному складі (21 суддя) неефективно виконує покладені на неї обов’язки, в тому числі щодо дотримання сталості судової практики», — висловив свою особисту думку Голова Вищої ради правосуддя Григорій Усик в інтерв’ю виданню «Дзеркало тижня».
Г.Усик пояснив: «Зараз Велика Палата об’єднує по п’ять представників від кожної юрисдикції Верховного Суду — адміністративної, цивільної, кримінальної та господарської. І, вирішуючи питання однієї юрисдикції, інші взагалі до цього ніякого стосунку не мають, тому що в них інша спеціалізація. І виходить, що ці п’ять осіб з допомогою тих членів ВП, яких вони перетягнуть на свій бік, визначають правову позицію для суддів усієї судової системи. Навіть не для суду… Треба визнати, що ця частина реформи не вдалася».
На думку Голови ВРП, повноваження стосовно визначення сталості судової практики треба повернути пленумам ВС. А Великій Палаті залишити питання оскарження виборчих рішень. Плюс дисциплінарні рішення ВРП, до чого зобов’язує закон, — і це світова міжнародна практика. А ще визначення юрисдикції, де розглядати ту чи іншу категорію справ, бо це найшвидший спосіб, і він не впливає на сталість… І для цього достатньо, з урахуванням посади Голови ВС, 13 членів ВП, — по три з кожної касації.
Також додав, що розгляд апеляційних скарг у спорах щодо рішень стосовно Президента, Парламенту повинна здійснювати Велика Палата.
У цьому контексті Григорій Усик зазначив, що при вирішенні таких спорів не бачить «зв’язку з волею Банкової». «Усі рішення Великої Палати публічні. І в нас уже не той рівень розвитку громадянського суспільства, коли суд може відкрито підігравати владі. Навіть через інстинкт самозбереження».
Відповідаючи за запитання журналіста щодо доцільності переатестації суддів Верховного Суду, Григорій Усик висловив свою позицію: «Я категорично проти. Не бачу сенсу у переатестаціях, якщо недоброчесних і некомпетентних суддів можливо виявляти, в тому числі шляхом дисциплінарних проваджень».
