Суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді Ольга Ступак розповіла про практику ВС в банківських спорах у період війни на IX Legal Banking Forum. Вона зазначила, що збройна агресія рф проти України почалась у 2014 році, з того часу неодноразово змінювалося законодавство у сфері банківської діяльності та споживчого кредитування. Це ускладнило правозастосування як для учасників банківських відносин, так і для судів. Тому доповідачка акцентувала на основних моментах законодавчих змін та судової практики щодо їх застосування.
Ольга Ступак розповіла про зміни до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», якими було надано певні пільги позичальникам, що мають статус військовослужбовців чи резервістів. Суди часто стикаються з тим, що відповідач (боржник) у кредитному спорі не надає заперечень на позов, не з’являється в судові засідання, тому суду важко ідентифікувати його як спеціального суб’єкта, який за законом звільнений від сплати відсотків за кредитом, штрафних санкцій. Навіть банк не завжди знає, що його позичальник набув відповідний статус. «Ігнорування судового процесу, ненадання заперечень, нез’явлення до суду не сприяють тому, щоб у справі було постановлено законне обґрунтоване і справедливе рішення», – сказала Ольга Ступак.
Суддя звернула увагу на постанову Великої Палати ВС від 26 серпня 2020 року у справі № 813/402/17, в якій зроблено висновки, що означає поняття «особливий період» та коли він може закінчитися (на особливий період не нараховуються штрафні санкції, пеня тощо за невиконання зобов’язань військовослужбовцями, він діяв до початку повномасштабного вторгнення рф до України).
Крім того, Ольга Ступак проаналізувала Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції». Він стосується позичальників – фізичних і юридичних осіб, які перебували / перебувають на тимчасово окупованих територіях Донецької і Луганської областей, і передбачає, що таким особам не нараховуються штрафні санкції на основну суму заборгованості. Суддя акцентувала, що ця норма поширюється на заборгованість, яка виникла з 14 квітня 2014 року, про що прямо вказано в Законі. А 21 березня 2018 року набули чинності зміни до Закону, згідно з якими, якщо після 1 січня 2018 року за погодженням сторін кредитний договір змінювався в частині продовження строків виконання зобов’язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій, то умови зазначеної статті Закону на нього не поширюються. «В період, коли вже були тимчасово окуповані території та відбувалася АТО, позичальник погодився на певні зміни в договорі. Відповідно, він усвідомлював свої фінансові можливості та можливості з виконання умов такого договору», – сказала Ольга Ступак.
Певний період діяв Закон України «Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» (втратив чинність на підставі Закону № 1618-IX з 21 листопада 2021 року). Цей Закон передбачав, що впродовж строку тимчасової окупації ВПО з тимчасово окупованої території АР Крим звільняється від обов’язку погашення основної суми іпотечного кредиту та нарахованих відсотків за ним, якщо об’єктом іпотеки є майно, розташоване (зареєстроване) на території, яка після укладення такого іпотечного договору була тимчасово окупована. Доповідачка зауважила, що втрата чинності цим Законом не дає підстав говорити, що у ВПО з ТОТ АР Крим знову з’явився обов’язок повертати зобов’язання за відповідними кредитними договорами.
Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» об’єднав умови послаблень для ВПО з АР Крим і Донецької та Луганської областей. Він передбачає, що загальна сума процентів за кредитним договором не може перевищувати суми процентів, нарахованої протягом строку, на який надавався кредит (позика), за мінімальною ставкою, визначеною договором. Також ВПО звільняються від відповідальності у вигляді штрафів, пені, неустойки та індексу інфляції за прострочки. Ольга Ступак акцентувала, що йдеться про заборгованість, яка виникла після 20 лютого 2014 року.
Крім того, «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктами 18 і 19 згідно із Законом від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану». Цими змінами законодавець на період дії воєнного стану звільнив від негативних наслідків невиконання зобов’язань за кредитними договорами, передбачених ст. 625 ЦК України «Відповідальність за порушення грошового зобов'язання».
Суддя розповіла про зміни до Закону України «Про іпотеку», відповідно до яких під час воєнного стану неможливо звернути стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку. Вона зауважила, що в судовому порядку можна звернути таке стягнення, однак до закінчення воєнного стану зупиняється виконання відповідного судового рішення (постанова КЦС ВС від 22 червня 2022 року у справі № 296/7213/15).
Крім того, Ольга Ступак проаналізувала постанови ВП ВС від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 про нікчемність умов кредитного договору щодо оплатності послуги з надання інформації та від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 щодо оспорюваності умов кредитного договору, укладеного до 13 січня 2006 року, про плату за обслуговування кредиту.
Доповідачка звернула увагу і на постанову ВП ВС від 23 березня 2023 року у справі № 361/4481/19 щодо виселення з іпотечного майна особи, вселеної без згоди іпотекодежателя. Верховний Суд констатував можливість виселення з іпотечної квартири дитини позичальника, яка була в ній зареєстрована на порушення договору без згоди іпотекодержателя. Зокрема, суд розглядав справу з урахуванням принципу добросовісності, з’ясовував, чи має позичальник інше майно та чи не створював він штучно умови, які за законом унеможливлюють виселення з конкретного іпотечного майна.
IX Legal Banking Forum організований газетою «Юридична практика».
З презентацією Ольги Ступак, в якій наведені, зокрема таблиця змін до законодавства щодо пільг позичальників-військовослужбовців, посилання на судову практику про застосування відповідних норм, а також схема змін у правовому регулюванні кредитних правовідносин у 2014–2022 роках для спрощення розуміння того, коли які норми набули чинності, можна ознайомитися за посиланням – http://surl.li/huwzq.
Фото надано газетою «Юридична практика».
