Конституційні цінності та функції держави, захист конституційності в умовах війни, поняття національної безпеки в межах практики Європейського суду з прав людини – ці та інші питання розглянули на Міжнародній науково-практичній конференції «Національна безпека як конституційна цінність: сучасні виклики», участь у якій узяв голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович.
Конституція України визначила, що забезпечення національної безпеки є справою всього Українського народу. Ця функція покладається як на ЗСУ, так і на державні органи, зокрема й суди. Михайло Смокович зауважив, що адміністративні суди уповноважені вирішувати низку питань у цій специфічній сфері правовідносин. Так, до юрисдикції адміністративних судів належать справи щодо:
– запобігання та припинення протиправної діяльності товариств, установ, інших організацій, яка посягає на конституційний лад, права і свободи громадян;
– перебування іноземців та осіб без громадянства на території України (примусове повернення в країну походження; примусове видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України, їхнє затримання) тощо.
Очільник КАС ВС також зазначив, що ще одним аспектом забезпечення національної безпеки є формування стійкої практики в цій надважливій сфері. Як приклад доповідач навів ухвалу ВС від 5 січня 2023 року у справі № 991/5572/22 про застосування санкції, у якій Суд сформулював такі висновки:
1) «національна безпека» охоплює стан мирного та стабільного існування держави, а також стан відсутності реальних загроз у сфері суспільно-управлінських і міждержавних відносин;
2) «загроза національній безпеці» означає «наявність ризиків державному суверенітету, конституційному устрою та територіальній цілісності країни, що може зумовити припинення існування країни або її частини»;
3) рішення, які держава приймає в разі наявності реальних загроз національній безпеці, є юридичною підставою для втручання та/або обмеження, зокрема, права власності, права на приватність, права на доступ до інформації та свободи слова;
4) наявність реальних загроз національній безпеці може бути критерієм правомірності певного відступу держави від загальних правил (підходів) щодо дії закону в часі, дотримання принципу законності, принципів змагальності та рівності учасників судового процесу, обов’язковості виконання судового рішення, а також може обмежувати свободу суддівського розсуду (дискреції);
5) головними критеріями визначення правомірності застосування принципу національної безпеки для прийняття рішень суб’єктами владних повноважень є: справедливість (моральність), гуманність, пропорційність, наявність легітимної мети та безальтернативність.
За словами Михайла Смоковича, в такій категорії судових справ дуже важливим фактором ухвалення судового рішення є загальносуспільний і державний інтерес, які в цій категорії судових справ абсолютно збігаються.
Захід організував Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого спільно із Чернівецьким національним університетом імені Юрія Федьковича та Львівським національним університетом імені Івана Франка.
