«Як і держава в цілому, судова система попри всі виклики продовжує належним чином виконувати покладені на неї функції. Ми відчайдушно боремося із зовнішнім ворогом, але при цьому не забуваємо й про ворога внутрішнього. Окремим ганебним вчинкам представників різних гілок державної влади має бути надана відповідна правова оцінка. Вірю, що нам під силу побороти обох цих ворогів і відновити довіру до системи правосуддя й інших державних інститутів, що у свою чергу сприятиме прискоренню європейської та євроатлантичної інтеграції України, до якої прагне український народ», – наголосив Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко під час брифінгу.
За словами Голови ВС, протягом 2022 року в судах України було розглянуто понад 2 млн справ, майже 70 тис. розглянув Верховний Суд. Щодо їх видів, то, безумовно, під час війни з’являються нові категорії справ та проваджень. При цьому на розгляд судів надходить багато справ відповідних юрисдикцій, яких до війни була незначна кількість.
Кримінальне правосуддя характеризується збільшенням проваджень щодо злочинів проти національної безпеки і воєнних та військових злочинів. У цивільному та господарському судочинстві з’являються спори щодо відшкодування збитків, завданих агресією, а також спори, пов’язані з невиконанням чи неналежним виконанням зобов’язань внаслідок війни. В адміністративному – спори, пов’язані зі статусом внутрішньо переміщених осіб та належним виконанням взятих державою на себе гарантій, які випливають із цього статусу.
Голова Касаційного адміністративного суду у складі ВС Михайло Смокович зауважив, що ВС сформував судову практику при вирішенні окремих видів спорів в адміністративних справах. Зокрема, зроблені правові висновки про умови набуття внутрішньо переміщеною особою права на допомогу на проживання; про непідсудність адміністративним судам спорів щодо оскарження видачі повістки, яка складена на виконання законодавства з питань військового обов’язку; про неналежність документа, що підтверджує зняття особи з військового обліку, до підстав для перетину кордону в умовах воєнного стану; про особливості звільнення платників від обов’язку сплати митних платежів на період дії воєнного стану та ін.
Про те, що сьогодні місцеві господарські суди розглядають велику кількість позовів про стягнення збитків, завданих внаслідок воєнної агресії рф, розповіла голова Касаційного господарського суду у складі ВС Лариса Рогач. У зв’язку з тим, що зросла кількість справ цієї категорії, постають питання щодо доказів та способів захисту. Крім того, зазначила вона, з початком повномасштабного вторгнення росії на територію України у ВС сформувалися нові юрисдикційні спори, зокрема щодо того, чи можуть суди розглядати спори, у яких відповідачем визначено рф; чи підлягають розгляду в господарських судах спори про оскарження рішень військового командування про примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного стану. Виникають і нові процесуальні питання: відкладення розгляду справи у зв'язку з оголошенням сигналу «повітряна тривога», зупинення провадження у справі через перебування учасника цього провадження у складі ЗСУ, можливість розгляду касаційної скарги за відсутності представника сторони – адвоката, який перебуває за межами України під час дії воєнного стану.
Голова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Олександр Марчук звернув увагу на те, що за даними Офісу Генерального прокурора станом на 7 липня 2023 року зареєстровано 97 тис. злочинів агресії та воєнних злочинів, 17 тис. злочинів проти національної безпеки України. За його словами, за час повномасштабного вторгнення до судів першої інстанції надійшло 1300 кримінальних проваджень щодо державної зради (розглянуто майже 500), понад 1800 – стосовно колабораційної діяльності (розглянуто більш ніж 700), 850 – щодо виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії рф проти України, глорифікації її учасників (розглянуто понад 650). Крім того, до судів надійшло 130 кримінальних проваджень щодо порушення законів та звичаїв війни (розглянуто 38), три – стосовно планування, підготовки, розв'язування та ведення агресивної війни, два – щодо геноциду та одне – щодо екоциду.
Під час вирішення спорів у цивільних правовідносинах ВС сформулював низку важливих правових позицій. Про них розповів голова Касаційного цивільного суду у складі ВС Борис Гулько. Ці позиції стосуються питань імунітету рф та відшкодування шкоди, завданої збройною агресією рф; зміни, розірвання зобовʼязань у звʼязку з війною; встановлення фактів народження або смерті під час дії воєнного стану; врахування умов воєнного стану при вирішенні спорів щодо прав та інтересів дитини, яка перебуває на території іншої держави; договірних правовідносин під час дії правового режиму воєнного стану.
Детальніше про ситуацію в системі правосуддя та її функціонування під час війни і важливі правові позиції ВС стосовно захисту прав громадян у період дії воєнного стану – у презентації: https://is.gd/6V4qr7.
