Трудові права є одними з найважливіших прав людини. Вони регулюють відносини між роботодавцями та працівниками, забезпечуючи захист для обох сторін. Але що робити, якщо ваші трудові права були порушені? Які існують механізми захисту? Розглянемо детальніше, що робити працівникові у разі порушень його трудових прав.
Позасудовий захист трудових прав
Письмове звернення до роботодавця може бути першим кроком у захисті ваших трудових прав. Ви маєте право описати свої претензії, просити пояснення або вимагати виплати заробітної плати. Насамперед працівник має можливість самостійно або за участю профспілкової організації, що представляє його інтереси, врегулювати спір при переговорах з роботодавцем.
Якщо таким шляхом врегулювати спір не вдалося, можна звернутися до комісії по трудових спорах.
Що таке комісія по трудових спорах
Комісія по трудових спорах (далі — КТС) є обов’язковим первинним органом по розгляду трудових спорів. КТС обирається загальними зборами трудового колективу з числом працюючих не менш як 15 осіб. Якщо на підприємстві працює менше ніж 15 людей, КТС не створюється, і працівник має право звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду.
Працівник може звернутися до комісії по трудових спорах:
- у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права,
- у спорах про виплату належної йому заробітної плати — без обмеження будь-яким строком.
Порядок розгляду трудових спорів КТС
Комісія по трудових спорах зобов’язана розглянути трудовий спір у десятиденний строк з дня подання заяви. Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників роботодавця.
Від імені працівника може виступати представник профспілкового органу або адвокат.
КТС приймає рішення більшістю голосів.
Копії рішення комісії у триденний строк вручаються працівникові та роботодавцю.
Як працівникові оскаржити рішення КТС
У разі незгоди з рішенням КТС працівник чи власник можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається, і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах.
Робота КТС під час воєнного стану
На період воєнного стану діють обмеження конституційних прав і свобод громадянина. Тому в період дії особливого правового режиму, комісія по трудових спорах з приводу порушення та захисту прав та інтересів працівників не може створюватися та функціонувати.
Законом України "Про організацію трудових відносин в період воєнного стану" вводяться обмеження конституційних прав і свобод громадянина відповідно до ст. 43 та 44 Конституції України. Тому, відповідно даного Закону та в період дії особливого правового режиму, комісія по трудових спорах, з приводу порушення та захисту прав та інтересів працівників не може створюватися та функціонувати.
Звернення працівника до профспілкових органів
Працівник має право звернутися до профспілкового органу, який може представляти ваші інтереси.
У вирішенні трудових спорів профспілки, їх об’єднання мають право представляти інтереси працівників в органах, що розглядають індивідуальні трудові спори, а також представляти інтереси працівників при вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів) у порядку, встановленому законодавством. Представники профспілок беруть участь у діяльності примирних комісій, трудових арбітражів та інших органів, які розглядають колективний трудовий спір (конфлікт).
Скарга на роботодавця до територіальних органів Державної служби з питань праці
У разі виникненні трудового спору між працівником та роботодавцем, працівник має право подати скаргу до територіального управління Державної служби з питань праці. Перед подачею скарги працівник повинен спробувати вирішити спір безпосередньо на підприємстві.
Порядок вирішення колективних трудових спорів. Примирні органи
При виникненні КТС (к), за ініціативою однієї із сторін утворюється примирна комісія.
До роботи примирної комісії, за спільним рішенням сторін може залучатись незалежний посередник, який сприяє встановленню взаємодії між сторонами, проведенню переговорів, бере участь у виробленні примирною комісією взаємоприйнятого рішення.
У разі неприйняття рішення примирною комісією у:
- 5-денний строк з моменту утворення комісії на виробничого рівні;
- 10-денний строк з моменту утворення комісії на територіальному та галузевому рівні;
- 15-денний строк з моменту утворення комісії на національному рівні;
КТС (к) розглядається трудовим арбітражем.
Національна служба посередництва та примирення реєструє колективний договір спір (конфлікт), де зокрема зазначається момент виникнення КТС (к), який виникає з моменту, коли уповноважений представницький орган найманих працівників одержав від роботодавця повідомлення про повну або часткову відмову у задоволення колективних вимог і прийняв рішення про незгоду з рішенням роботодавця або коли строки розгляду вимог, передбачені законодавством закінчилися, а відповіді від роботодавця не надійшло.
З ініціативи однієї із сторін, утворюється примирна комісія у:
- 3-денний строк з моменту виникнення КТС (к) на виробничому рівні;
- 5-денний строк з моменту виникнення КТС(к) на територіальному та галузевому рівні;
- 10-денний строк з моменту виникнення КТС(к) на національному рівні.
Примирна комісія — це орган, призначений для для вироблення рішення, що може задовольнити сторони КТС(к), та який складається з однакової кількості представників сторін.
Примирна комісія розглядає КТС(к) з питань:
- встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту;
- укладення чи зміни колективного договору, угоди.
Трудовий арбітраж — це орган, який складається із залучених сторонами фахівців, експертів та інших осіб і приймає рішення по суті КТС (к).
Трудовий арбітраж утворюється з ініціативи однієї зі сторін КТС (к) або незалежного посередника у разі:
- неприйняття примирною комісією погодженого рішення щодо вирішення колективного спору;
- виникнення колективного трудового спору про виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень, про невиконання вимог законодавства про працю.
У вирішенні колективних трудових спорів можуть брати також незалежні посередники, тобто визначені за спільним вибором сторін особи, які сприяють встановленню взаємодії між сторонами, проведенню переговорів, беруть участь у виробленні примирною комісією взаємно прийнятного рішення.
Правовий статус Національної служби посередництва та примирення
Національна служба посередництва і примирення є постійно діючим державним органом, створеним Президентом України для сприяння врегулюванню колективних трудових спорів (конфліктів).
Національна служба посередництва і примирення у межах своїх повноважень приймає рішення, які мають рекомендаційний характер і повинні розглядатися сторонами колективного трудового спору (конфлікту), відповідними центральними або місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
Врегулювання трудових спорів шляхом медіації
Трудовий спір між працівником і роботодавцем може бути врегульовано шляхом медіації.
Договір про проведення медіації та угода за результатами медіації у трудових спорах укладаються в письмовій формі.
У разі невиконання чи неналежного виконання угоди за результатами медіації сторони медіації мають право звернутися для розгляду трудового спору до комісії з трудових спорів та суду.
Судовий захист трудових прав
Якщо досудовий спосіб захисту трудових прав не допоміг вирішити спір, то працівник має право звернутися із заявою про вирішення трудового спору до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення – в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.
