Про це сказав суддя Великої Палати Верховного Суду Олег Ткачук на семінарі «Справедливість і довіра: судова влада і ветерани», організованому Міністерством у справах ветеранів України.
Олег Ткачук виступив під час першої панелі заходу «Судова практика у справах ветеранів – ключові виклики, проблемні питання та перспективи».
Суддя наголосив, що право на справедливий суд закріплене в Конституції України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. І хоча права ветеранів, військовослужбовців та членів їхніх сімей щоденно захищають суди незалежно від надзвичайно складних умов воєнного стану, проблеми виникають і тому, що за наявності в державі близько 4200 суддів, які здійснюють правосуддя, на розгляді в судах перебуває майже 5 млн справ. У деяких судах один суддя працює за п’ятьох, десятьох чи навіть тридцятьох суддів.
Водночас для військовослужбовців і тих, хто вже звільнений з військової служби через втрату на війні здоров’я, для членів сімей тих військовослужбовців, які загинули, захищаючи Батьківщину, справедливість має свій вимір і повинна забезпечуватися швидким, ефективним і компетентним у військовій сфері судом.
Судді загальних судів не тільки роками перебувають у стані величезного фізичного навантаження та емоційного виснаження, вони також не завжди володіють спеціальними знаннями щодо структури і специфіки військової служби, бойових статутів, обставин прийняття та виконання рішень у зоні бойових дій, оперативного й тактичного контексту.
Крім того, за час повномасштабної війни в державі ухвалено більше 200 тис. нормативних актів, які регулюють питання призову, проходження військової служби, звільнення з неї тощо. Значна частина з них – із грифом таємності. І суддя загального суду може й не мати доступу до тих нормативних актів, що визначають певний порядок дії у тих чи інших випадках бойової обстановки.
У багатьох випадках усі названі вище обставини призводять до тривалих судових розглядів і неоднакової судової практики.
Водночас існуючий масив соціальних спорів ветеранів і військових щодо призову і звільнення з військової служби, статусу, виплат, лікування, справ щодо притягнення до відповідальності вимагає дуже швидкого вирішення в судах. Адже від цього залежить не тільки боєздатність армії і, відповідно, національна безпека, але й упевненість військовослужбовця в тих гарантіях, які держава обіцяла йому та його родині за віддану службу Батьківщині.
Судовий захист військовослужбовців і ветеранів війни, на думку Олега Ткачука, мають здійснювати саме спеціалізовані військові суди, судді яких знаються на особливостях військової служби і здатні забезпечувати швидкий та ефективний захист прав військовослужбовців, з’ясовувати причини й умови вчинення правопорушень і вживати заходів для того, щоб таких правопорушень було менше.
«На сьогодні в Україні немає військових судів, і військовослужбовець, котрий перебуває безпосередньо на лінії бойового зіткнення або в максимально наближених до неї місцях, не має куди звернутися за захистом своїх прав», – сказав Олег Ткачук. За його словами, в умовах війни важливо забезпечити дисципліну в армії та її боєздатність. А боєздатність армії залежить не тільки від кількості зброї, але й від мотивації військовослужбовців. Тому кожен військовослужбовець повинен мати можливість захищати свої права у тих судах, які сформовані з людей, обізнаних із повсякденним військовим буттям».
Доповідач звернув увагу, що в більшості країн НАТО існують військові суди. І це не привілей для військовослужбовців, а право користуватися компетентним захистом судової інстанції. На переконання судді, для України достатньо 4–6 таких судів першої інстанції і одного апеляційного військового суду. Стосовно кадрового потенціалу Олег Ткачук зазначив, що сьогодні більше 50 суддів і близько 500 працівників апаратів судів проходять службу в бойових підрозділах. Тож, на його думку, створити систему військових судів в Україні можливо швидко і без надмірних матеріальних затрат.
У той же час такі суди могли б зосередитися на швидкому і компетентному вирішенні справ щодо ветеранів, військовослужбовців та членів їхніх сімей. Це дозволить ефективно захищати права тих, хто забезпечує суверенітет і незалежність нашої держави на полі бою і хто віддав життя та здоров’я заради України.
