Поважними причинами пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом можуть визнаватися лише такі обставини, які є об’єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з касаційною скаргою, пов’язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Перебування у відпустці та/або на лікарняному особи, відповідальної за супроводження судових справ та ведення електронного кабінету в підсистемі «Електронний Суд» органу державної влади, до складу якого входить відповідальний за виконання таких функцій структурний підрозділ, не може бути поважною підставою для поновлення пропущеного строку.
Про це зазначив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду.
У цій справі Управління культури та охорони культурної спадщини звернулося з касаційною скаргою на рішення суду апеляційної інстанції за допомогою системи «Електронний суд» поза межами строку на касаційне оскарження. Скаржник обґрунтував поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження тим, що особа, відповідальна за супроводження судових справ та ведення електронного кабінету в підсистемі «Електронний Суд», перебувала на лікарняному та у відпустці, що унеможливило своєчасне ознайомлення Управління з оскаржуваною постановою.
Верховний Суд критично оцінив зазначені вище доводи й навів із цього приводу такі мотиви.
Причина пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно всім таким умовам:
1) це обставина (або кілька обставин), що безпосередньо унеможливлює чи ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк;
2) це обставина, яка виникла об’єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;
3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено;
4) ця обставина підтверджується належними й допустимими засобами доказування.
Перевіряючи на відповідність згаданим критеріям наведені в обґрунтуванні поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження аргументи, Верховний Суд відхилив покликання скаржника на обставини стосовно перебування відповідальної за супроводження судових справ та ведення електронного кабінету особи у відпустці та на лікарняному у відповідний період, оскільки Управління є суб’єктом владних повноважень, до складу якого як окремий структурний підрозділ входить сектор охорони культурної спадщини Управління.
Згідно з інформацією про структуру та штатну чисельність Управління за 2024 рік, яка міститься у відкритому доступі на офіційному вебпорталі скаржника, чисельність працівників сектору охорони культурної спадщини становить три особи.
Отже, на думку колегії суддів, керівництво установи мало можливість і повинно було передоручити супроводження справи в суді іншому працівнику.
Верховний Суд підкреслив, що зазначене вище свідчить про неналежну організацію забезпечення представництва з боку відповідальних осіб суб’єкта владних повноважень та його недбале ставлення до своїх процесуальних обов’язків, що в свою чергу не може вважатися поважними підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Суд зазначив, що органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов’язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх внутрішніх правил і процедур, положень норм процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов’язків.
Тому Верховний Суд констатував, що перебування у відпустці та на лікарняному особи, відповідальної за супроводження судових справ та ведення електронного кабінету, не дає підстав для висновку про наявність об’єктивних непереборних обставин, які б перешкоджали своєчасному оскарженню судового рішення у цій справі.
Ухвала Верховного Суду від 8 жовтня 2024 року у справі № 580/3881/20 (адміністративне провадження № К/990/35727/24) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/122199544.
