У Вищій раді правосуддя відбулася онлайн-зустріч із експертами Європейської комісії з питань ефективності правосуддя (CEPEJ), які презентували методологію проведення тренінгів для пілотних судів та методологію розроблення інструментів для вдосконалення ефективності та якості судових послуг.
Цей захід організовано на продовження виконання домовленостей між Вищою радою правосуддя та CEPEJ щодо співпраці із розроблення та затвердження дієвих засобів судового адміністрування, розрахунку нормативів кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення судів.
Член Вищої ради правосуддя Сергій Бурлаков поінформував, що відповідно до попередніх домовленостей представники судів першої та апеляційної інстанцій різних регіонів України, зокрема Київського апеляційного суду, Печерського районного суду м. Києва, Нововолинського міського суду Волинської області, Закарпатського апеляційного суду, які мають різний рівень навантаження провели збір статистичних даних щодо навантаження і витрат часу на розгляд різних категорій судових справ, зокрема й нової для України категорії справ, що стали актуальними в умовах воєнного стану та у зв'язку з війною, а також увагу приділили питанням кадрового забезпечення судів, оптимізації місцевих судів.
Виконавчий секретар CEPEJМюріель Декот зазначила, що зібрані українськими судами дані дозволять експертам CEPEJ оцінити судове навантаження та знайти шляхи розв’язання тих проблем, на яких наголошують українські судді, розробити дієві засоби, які впливатимуть на роботу судових органів для покращення їх функціонування, підвищення довіри до судової влади.
Колишній Голова CEPEJ, радник з питань Західних Балкан Федерального міністерства юстиції (Австрія) Георг Става зазначив, що Європейська комісія готова ділитися досвідом організації управління у судах Європи, що демонструє можливості підвищення ефективності та якості роботи судових систем.
Голова робочої групи CEPEJ з питань якості правосуддя, начальник відділу міжнародних зв'язків Генерального директорату з питань правової політики Міністерствв юстиції (Португалія) Жоао Арсеніо Де Олівейра звернув увагу на особливі умови, в яких доводиться працювати України в стані війни, що вимагає певних заходів, зокрема, з управлінням. Водночас він відзначив, щоУкраїні потрібно формувати її майбутнє. Політичний вектор руху України – приєднання до Європейського Союзу. Серед вимог євроінтеграції – покращення діяльності судової системи України, її відповідність стандартам Ради Європи щодо надання судових послуг.
Голова Київського апеляційного суду Ярослав Головачов розповів, що Київський апеляційний суд є одним з найбільших судів в Україні, в штаті якого має працювати 145 суддів, але працює лише 73 судді, в апараті суду передбачено 509 посад, а фактично працює – 378. Він навів приклад, що в день в суді може бути призначено понад 600 судових засідань. За такого навантаження суду досить складно працювати.
Крім цього, наразі понад 90% суддів Київського апеляційного суду мають відповідний стаж, який дає право на відставку. А постійні ініціативи законодавця внести зміни до законів щодо соціального захисту суддів, зокрема порядку нарахування судової винагороди та рівня довічного утримання спонукають суддів приймати рішення про звільнення.
Голова Закарпатського апеляційного суду Ганна Фазикош надала коротку характеристику судової влади області та регіону загалом. Вона зазначила, що у Закарпатській області функціонує 13 місцевих судів, а відповідно до реорганізації шляхом укрупнення планується створити 5 окружних місцевих судів. Зараз у Закарпатському апеляційному суді розглядають справи 7 суддів. Загальна кількість справ і матеріалів за 2024 рік – близько 18 тисяч.
Суддя Печерського районного суду м. Києва Марія-Маргаріта Пилаєва поінформувала, що в Україні ніколи не відбувалося зменшення навантаження у судовій владі. Вона навела приклад, що у 2007–2008 роках навантаження у Печерському районному суді м. Києва становило 5–6 тисяч справ, а у 2024 році – 70 тисяч справ.
У 2023 році надходження справ становило майже 68 тисяч справ і матеріалів на 19 суддів, які мають повноваження здійснювати правосуддя. Загалом у штаті суду має працювати 36 суддів, але наразі 9 суддів – без повноважень, 4 посади – вакантні. Водночас протягом року суд розглядає 83 % справ.
На думку Марії-Маргаріти Пилаєвої, це є свідченням того, що українці більше вірять судовому рішенню, ніж демонструють соціологічні опитування. Водночас, таке збільшення судових справ також свідчить і про те, що в Україні відсутня культура позасудового вирішення конфліктів, гальмується впровадження медіації тощо.
Суддя Нововолинського міського суду Волинської області Орися Ференс-Піжук розповіла, що в суді до липня 2024 року працювало три судді, тоді як штатна чисельність становить 6 суддів. У 2023 році до суду надійшло 4827 справ та матеріалів, отже навантаження на одного суддю в рік становить понад 1600 справ.
Суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду та член CEPEJ від України Олександра Яновська зауважила тому, що необхідно зосередитися на певному напрямі організаційного забезпечення роботи судової системи – напрацюванні методики, яка дозволить зрозуміти, скільки потрібно часу на розгляд тих чи інших справ.
Суддя висловила сподівання, що в результаті спільної роботи за участі міжнародних експертів вдасться отримати розуміння того яким чином зробити справедливий розрахунок для того, щоб ті органи, які є відповідальні за кадровий добір, могли чітко орієнтуватися скільки потрібно набрати суддів і забезпечити роботу українських судів.
Під час зустрічі сторони домовилися про продовження співпраці у наступному році, зокрема, заплановано проведення зустрічі робочої групи, до якої входять міжнародні та вітчизняні експерти, а також проведення тренінгів окремо з кожним пілотним судом.
У зустрічі також взяли участь представники секретаріату ВРП, судді Верховного Суду, суді першої і апеляційної інстанцій, представники Державної судової адміністрації.
