У разі закриття провадження за скаргою або залишення скарги без розгляду на стадії судового контролю за виконанням судових рішень державний (приватний) виконавець як суб’єкт, чиї дії є предметом оскарження, на підставі ч. 5 ст. 130 ГПК України може заявити вимоги про компенсацію понесених ним витрат, пов’язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій особи, яка оскаржувала його рішення, дії чи бездіяльність.
Такий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду.
ТОВ подало позов до АТ про стягнення боргу, пені, інфляційних нарахувань. Суди частково задовольнили позов.
У межах виконання вказаного рішення приватний виконавець наклав арешт на кошти боржника. Останній подав скаргу, але суд за його заявою залишив її без розгляду.
Згодом приватний виконавець подав заяву про відшкодування судових витрат на правничу допомогу, яку суди першої та другої інстанцій задовольнили частково.
Велика Палата ВС задовольнила касаційну скаргу боржника та скасувала рішення судів попередніх інстанцій, зазначивши, що відшкодування судових витрат має відбуватися на будь-якій стадії судового провадження, зокрема й на стадії судового контролю за виконанням судових рішень.
На підставі аналізу статей 339, 343, 344 ГПК України ВП ВС виснувала, що приватний виконавець як суб’єкт, чиї дії можуть бути предметом оскарження, має право на відшкодування судових витрат, понесених ним під час здійснення судом відповідного судового провадження, на загальних підставах.
Водночас приписи ст. 343 ГПК України не охоплюють усіх можливих випадків процесуальних рішень, якими може завершуватися провадження за скаргою сторони виконавчого провадження.
У разі відсутності спеціальної норми, яка регулює певні випадки завершення провадження на стадії судового контролю за виконанням судового рішення суди мають керуватися загальними нормами, що регулюють розподіл судових витрат (гл. 8 «Судові витрати» ГПК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов’язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Правило зазначеної статті стосується всіх стадій процесу, на яких такі витрати можуть виникати.
Таким чином, у разі закриття провадження за скаргою або залишення скарги без розгляду на стадії судового контролю за виконанням судових рішень державний (приватний) виконавець на підставі ч. 5 ст. 130 ГПК України може заявити вимоги про компенсацію понесених ним витрат, пов’язаних з розглядом справи, зокрема на правничу допомогу, внаслідок необґрунтованих дій особи, яка оскаржувала його рішення, дії чи бездіяльність.
Водночас обов’язковою умовою є доведення того, які саме необґрунтовані дії особи, яка оскаржувала його рішення, дії чи бездіяльність, були вчинені під час розгляду справи.
Однак приватний виконавець не довів необґрунтованості дій скаржника, у зв’язку з чим ВП ВС відмовила в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат.
Постанова ВП ВС від 18 грудня 2024 року у справі № 921/357/20 (провадження № 12-48гс24) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/123992368.
