Судді Верховного Суду свідомі того, що ми маємо бути лідерами в усіх процесах і в усіх змінах, які відбуваються на національному рівні, та в розвʼязанні проблемних питань, які аналізуються міжнародними інституціями.
На цьому наголосив Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко під час круглого столу, присвяченого презентації Висновку № 27 (2024) КРЄС «Про дисциплінарну відповідальність суддів» та Рекомендацій щодо незалежності судочинства та підзвітності суддів Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ (Варшавські рекомендації).
Мета цього заходу полягає в детальному вивченні положень Висновку та Рекомендацій, їх подальшому застосуванні та формуванні відповідних підходів у практиці національних судів, які відповідатимуть найвищим міжнародним стандартам.
Особливої значущості ці документи набувають у контексті євроінтеграційного процесу, адже забезпечення незалежного й ефективного судочинства є одним із ключових аспектів відповідності вимогам ЄС.
Голова ВС також висловив вдячність проєкту Ради Європи «Підтримка судової влади України в умовах війни та післявоєнного періоду», Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ та програмі підтримки ОБСЄ для України в рамках проєктів «Гарантування дотримання прав людини при здійсненні правосуддя (Друга фаза)» та «Підтримка Верховного Суду та вищих судів у реалізації судової реформи та забезпеченні доступу до правосуддя в умовах війни» за допомогу в організації цього круглого столу.
Голова Вищої ради правосуддя Григорій Усик у вітальній промові зауважив, що висновки КРЄС позитивно впливають на процеси реформування судової влади, її наближення до європейських стандартів та із часом стають невіддільною частиною функціонування судової системи. За його словами, обидва презентовані документи висвітлюють актуальні питання, які, зокрема, безпосередньо стосуються повноважень ВРП. У зв’язку із цим Григорій Усик нагадав, що 23 грудня 2024 року почала функціонувати Служба дисциплінарних інспекторів ВРП. Серед основних цілей її створення було забезпечення відкритого, ефективного і справедливого розгляду дисциплінарних проваджень щодо суддів, що було однією з рекомендацій Європейської комісії на шляху до членства України в ЄС.
Звертаючись із вітальним словом до учасників круглого столу та міжнародних партнерів, Голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Денис Маслов акцентував, що жодна сильна держава не може бути без сильних гілок влади, у тому числі судової. Для того щоб судова влада була сильною, має бути забезпечена і її незалежність, з одного боку, а з іншого, – мають бути дотримані процедури, які застосовують представники судової влади під час здійснення правосуддя. Тож належні дисциплінарні процедури і є гарантом балансу між незалежністю та підзвітністю судової влади перед суспільством.
Суддя Високого суду Ірландії, Голова Консультативної ради європейських суддів Леоні Рейнольдс, подякувавши Голові Верховного Суду та представникам українського судочинства за можливість презентації Висновку КРЄС щодо дисциплінарної відповідальності суддів, наголосила, що, як зазначено і у вступі до представленого Висновку, відповідальність суддів тісно пов'язана з їхньою незалежністю. Якщо відповідальність суддів не регулюється чітко та належно, то й незалежність судової влади опиняється під загрозою. «У Висновку № 27 ми наголошуємо, що відповідальність суддів – це спосіб для суспільства гарантувати, що судова влада належно виконуватиме свої функції, тим самим зміцнюючи довіру громадськості до судової влади», – зазначила Голова КРЄС.
У вітальному слові Керівник Секретаріату Консультативної ради європейських суддів та Секретаріату Консультативної ради європейських прокурорів Арташес Мелікян відзначив важливу роль України в діяльності КРЄС, яка завжди активно бере участь у роботі організації. Він звернув увагу, що судді України активно застосовують висновки КРЄС у своїх рішеннях. Водночас зауважив, що судді в нашій країні працюють в надзвичайно важких умовах війни. Арташес Мелікян висловив солідарність з українськими колегами від імені організації та подякував за роботу в надзвичайно складних умовах війни. За його словами, Україна є прикладом того, як застосовувати стандарти КРЄС на практиці.
Спеціальний представник Головування ОБСЄ – Координатор проєктів ОБСЄ в Україні Петр Мареш зазначив, що Варшавські рекомендації є результатом багаторічної роботи ОБСЄ, вони покликані зміцнити незалежність суддів в Україні та в усьому регіоні. У 2010 році були затверджені Київські рекомендації, але з того часу з’явилися нові виклики. Варшавські рекомендації розширюють основи, які були закладені Київськими рекомендаціями, та вносять додаткові принципи стосовно сучасних загроз незалежності судової влади. У Варшавських принципах зроблено більший акцент на етичних принципах та доброчесності суддів, визнано, що довіра громадськості до судової влади залежить також і від поведінки самих суддів. Також у Варшавських принципах детальніше систематизовано дисциплінарну відповідальність суддів, гарантується, що санкції проти суддів повинні бути пропорційними, прозорими і справедливими. Також Петр Мареш сказав про нові форми тиску на суддів, зокрема цифрові переслідування та атаки в соціальних мережах, які все більше поширюються та потребують додаткових гарантій для суддів.
Керівник відділу демократизації Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ Костянтин Вардзелашвілі зауважив, що Варшавські принципи – це важлива передумова для демократичного ладу, який ґрунтується на найбільшій цінності, на людській особистості. Зміст документа не новий для української спільноти, оскільки багато з рекомендацій, які він містить, обговорювались в Україні. До того ж документ відображає український досвід реформи правосуддя. Також Костянтин Вардзелашвілі запевнив, що БДІПЛ в ці непрості часи є відданим партнером України в зусиллях утвердити правовладдя. Він зазначив, що Бюро буде підтримувати нашу країну для забезпечення належного підзвітного та потужного суддівства в Україні.
Як вказав модератор заходу – суддя Верховного Суду у Касаційному господарському суді, голова Комітету Ради суддів України з питань дотримання етичних норм, запобігання корупції і врегулювання конфлікту інтересів, заступник представника України в КРЄС Єгор Краснов, з огляду на розвиток суспільних відносин Консультативна рада європейських суддів постійно повертається до певних питань, адже перший висновок КРЄС, який стосується дисциплінарної відповідальності суддів, був прийнятий ще у 2002 році. Нині ж КРЄС підготувала новий Висновок № 27 «Про дисциплінарну відповідальність суддів».
В межах презентації цього Висновку суддя Конституційного Суду України, представник України у КРЄС Віктор Городовенко відзначив, що хоча положення висновків КРЄС є нормами «м’якого права», суди України в багатьох випадках посилаються на них у своїх рішеннях. Також суддя КСУ розповів, що Україна почала застосовувати Висновок № 27 одразу після його прийняття КРЄС.
Розповідаючи про підстави для дисциплінарної відповідальності, Віктор Городовенко зазначив, що вони мають свої особливості в різних країнах (зокрема, щодо приватної поведінки суддів) через культурне розмаїття, яке впливає на очікування громадськості щодо поведінки суддів. Наприклад, якщо в одній країні судді можуть висловлювати політично контроверсійні думки в соціальних мережах, то в іншій країні вони не можуть цього робити. Водночас КРЄС застерігає від нечітких положень щодо таких підстав, як, наприклад, «порушення присяги» або «неетична поведінка», які піддаються надмірно широкому тлумаченню та зловживанням, що може бути небезпечним для незалежності суддів.
Як ідеться у вступній частині Висновку № 27, відповідальність суддів тісно пов'язана з їхньою незалежністю. Якщо суддівська відповідальність не є чітко та адекватно врегульованою — підривається незалежність суддів.
Суддівська відповідальність стала темою, що викликає велике занепокоєння в останні роки. У кількох рішеннях європейських судів було встановлено, що виконавча влада використовувала дисциплінарні заходи, щоб змусити мовчати або усунути суддів, які приймали рішення не на її користь.
Метою Висновку є підбиття підсумків усіх змін, що відбулися із часу ухвалення Висновку № 3 (2002), оцінка, аналіз і розроблення стандартів дисциплінарної відповідальності суддів та розгляд їхнього впливу на незалежність суддів. Він містить набір основних принципів і рекомендацій, що застосовуються до всіх держав-членів, та призначений для вирішення ситуацій, коли незалежність і неупередженість суддів можуть опинитися під загрозою.
У Висновку розглянуто питання:
- як розмежовується належне застосування дисциплінарної відповідальності суддів;
- якою є належна законодавча база та організація дисциплінарного провадження щодо суддів;
- які допустимі підстави для дисциплінарної відповідальності суддів;
- які процесуальні гарантії необхідні суддям у дисциплінарних провадженнях.
Висновок не стосується цивільної чи кримінальної відповідальності суддів.
Крім того, КРЄС відзначила, що хоча Висновок і не стосується люстрації, не можна замовчувати це питання. Люстрація не повинна використовуватися як заміна дисциплінарних заходів. Також вона не повинна використовуватися для боротьби з корупцією. Однак така перевірка може бути допустимою як надзвичайна одноразова процедура при переході від авторитарного до демократичного правління, що керується принципом верховенства права.
Офіційний переклад українською мовою Рекомендацій щодо незалежності судочинства та підзвітності суддів Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ (Варшавські рекомендації) презентували під час круглого столу радниця з питань верховенства права Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ Ірина Іванків, президент Асоціації європейських адміністративних суддів (2014–2023), суддя Адміністративного суду Відня Едіт Целлер та експертка з питань верховенства права Каролін Хаммер.
Під час презентації було зауважено, що Варшавські рекомендації розроблені як продовження та розширення Київських рекомендацій щодо незалежності судочинства у Східній Європі, на Південному Кавказі та у Середній Азії, оприлюднених у 2010 році. Варшавські рекомендації відобразили нові підходи до суддівської незалежності, підзвітності суддів, функціонування дисциплінарних органів, свободи вираження поглядів і свободи об’єднання суддів, питань рівності та відсутності дискримінації.
Рекомендації ОБСЄ щодо незалежності судочинства та підзвітності суддів об’єднують взаємозалежні та водночас відмінні елементи верховенства права: незалежність суддів і їхню підзвітність. Виклик полягає в досягненні балансу, який гарантує, що судді мають свободу ухвалювати неупереджені рішення, залишаючись при цьому відповідальними перед законом і громадськістю. І як Варшавські, так і Київські рекомендації надають поради для досягнення цього балансу.
Едіт Целлер поділилася міркуваннями стосовно дисциплінарної відповідальності суддів, запобігання зловживанню нею і співвідношення принципу підзвітності суддів із їхньою незалежністю, а Каролін Хаммер розповіла про роль української правової спільноти у формуванні Варшавських рекомендацій і висвітлила питання, які стосуються імплементації цих Рекомендацій у контексті України.
Переглянути онлайн-трансляцію круглого столу можна на ютуб-каналі Верховного Суду – https://www.youtube.com/watch?v=O_GbQDHpbPI.
З Висновком № 27 (2024) КРЄС «Про дисциплінарну відповідальність суддів» та Рекомендаціями ОБСЄ щодо незалежності судочинства та підзвітності суддів (Варшавські рекомендації) можна ознайомитися за посиланнями:
Висновок № 27 (2024) КРЄС «Про дисциплінарну відповідальність суддів» – https://oqg-primary-prod-content.s3.us-east-1.amazonaws.com/uploads/pdf/1741782039986_67d17c0e27455.pdf;
Рекомендації ОБСЄ щодо незалежності судочинства та підзвітності суддів (Варшавські рекомендації) – https://oqg-primary-prod-content.s3.us-east-1.amazonaws.com/uploads/pdf/1741781355300_67d1794d5c404.pdf.
