Вироком місцевого суду, залишеним без зміни судом апеляційної інстанції, дії особи, яка в період з липня по вересень 2022 року погодилася на пропозицію військових російської федерації та добровільно займала посаду водія чергової частини в «народній міліції» і виконувала обов’язки з перевезення й доставки поліцейських вказаного незаконного органу за необхідними адресами, а також ремонту і догляду за службовим автомобілем, було кваліфіковано за ч. 7 ст. 111-1 КК України. Засудженому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років із позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на строк 12 років і з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 633/195/17 (провадження № 13-39кс23) щодо тлумачення терміна «працівник правоохоронного органу», вказував, що посада, яку він займав у створеному окупаційною владою органі, не належить до правоохоронних чи правозастосовних. Вважав, що його дії, які виразились у добровільному занятті посади водія, що передбачала управління майном у вигляді транспортних засобів, а також списання паливно-мастильних матеріалів, слід кваліфікувати за ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Оцінюючи зазначені доводи касаційної скарги, ККС ВС зауважив, що в нормативній конструкції ч. 7 ст. 111-1 КК України термін «працівник правоохоронного органу» не використовується, а отже посилання на зазначене рішення ВП ВС у цій справі є нерелевантним.
Кримінальна відповідальність за дії, передбачені ч. 7 ст. 111-1 КК України, настає в разі добровільного зайняття громадянином України посади в незаконних судових або правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, а також добровільної участі громадянина України в незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях, створених на тимчасово окупованій території, та/або в збройних формуваннях держави-агресора чи в разі надання таким формуванням допомоги у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізовувалися для захисту незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України. Тому дії засудженого, який перебував на посаді водія незаконно створеного на окупованій території правоохоронного органу й забезпечував його функціонування, правильно кваліфіковані за ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Постанова ККС ВС від 22 січня 2024 року у справі № 953/406/23 (провадження № 51-4961км23) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/116670763.
