Практичні аспекти діяльності комісій з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджене чи зруйноване житло та окремі питання захисту права власності на об’єкти нерухомості висвітлили суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Сергій Уханенко і суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді Василь Крат у межах тренінгу «Шляхи покращення компенсаційного процесу за пошкоджене / зруйноване житло: практичні аспекти».
Суддя ВС у КАС Сергій Уханенко зупинився на практичних аспектах роботи комісій з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджене або зруйноване житло.
Насамперед він нагадав присутнім про ст. 2 Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України», яка визначає перелік отримувачів компенсації за пошкоджені / знищені об’єкти нерухомого майна.
Доповідач приділив увагу правам іноземців, з посиланням на ст. 1 Європейської конвенції з прав людини, яка гарантує права і свободи кожному, хто перебуває під юрисдикцією держав – членів Ради Європи, які підписали цю Конвенцію. Зокрема, Сергій Уханенко порушив питання про можливі проблеми, що виникають при відмові в компенсації іноземцям та необхідність забезпечення їхніх прав.
Суддя розповів про порядок утворення комісій. У цьому аспекті він нагадав слухачам про постанови Кабінету Міністрів України від 19 травня 2023 року № 516 «Деякі питання організації роботи комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» і від 21 квітня 2023 року № 381 «Про затвердження Порядку надання компенсації для відновлення окремих категорій об’єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, з використанням електронної публічної послуги "єВідновлення"».
Під час виступу Сергій Уханенко також порушив питання стосовно визначення належного відповідача у справах щодо надання компенсації за пошкоджене чи зруйноване житло. Суддя зазначив, що, як правило, це виконавчий орган, але необхідно враховувати, хто саме приймає остаточне рішення – комісія чи виконавчий орган.
Наступне питання, на якому зупинився доповідач, стосувалося повноважень комісії та мотивування рішень. Особливу увагу було приділено необхідності належного мотивування адміністративних актів, щоб забезпечити можливість їх правильного розуміння та реалізувати право на оскарження. Спікер наголосив, що технічні аспекти не повинні превалювати над правовою оцінкою при прийнятті рішень.
Крім того, Сергій Уханенко окреслив підстави відмови в наданні компенсації та розглянув можливі способи відновлення порушених прав у контексті отримання компенсації.
Суддя ВС у КЦС Василь Крат висвітлив проблемні питання щодо захисту права власності в ракурсі судової практики.
Під час обговорення належного способу захисту права власності при неможливості підтвердити реєстрацію права власності до 1 січня 2013 року (позовне провадженням або окреме провадження) спікер зазначив, що власник майна може подати позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Якщо право власності було зареєстроване до 1 січня 2013 року, то по суті наявна ситуація, коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, і позов про визнання права власності не може бути застосованим. В аспекті цього питання суддя звернув увагу на постанову КЦС ВС від 13 вересня 2023 року у справі № 295/7291/20, у якій, в подібній ситуації, Суд зауважив, що можуть існувати випадки, коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації). Касаційний суд акцентував, що коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто бути відповідачем, то особа (іпотекодавець) може звернутися із заявою про встановлення факту припинення іпотеки, скасування запису про заборону відчуження нерухомого майна та запису про іпотеку згідно з абз. 3 ч. 4 ст. 277 ЦК України, яка підлягає застосуванню на підставі аналогії закону.
Розглядаючи питання про набуття права власності за набувальною давністю, Василь Крат зазначив, що тлумачення ст. 344 ЦК України свідчить, що для набуття права власності на чужі речі за набувальною давністю необхідні такі умови: річ, що опинилася у володінні особи, є об’єктивно чужою; володілець суб’єктивно вважає майно своїм; володілець майна має бути добросовісним; володіння здійснювалося протягом усього строку відкрито; володіння майном продовжувалося безперервно. У контексті цього питання суддя як приклад навів постанову Верховного Суду України від 20 травня 2015 року у справі № 3-87гс15, постанови ВП ВС від 14 травня 2019 року у справі № 910/17274/17 та від 15 травня 2019 року у справі № 729/608/17.
Доповідач також детально розглянув питання щодо належного способу захисту прав спадкоємців. Серед іншого, він звернув увагу на постанову ВСУ від 11 грудня 2013 року у справі № 6-121цс13, у якій зроблено висновок, що право на приватизацію квартири, яка належить до державного житлового фонду, мають особи, які постійно проживають у цій квартирі. Для отримання права власності на житло особа повинна звернутися до відповідного органу приватизації з належно оформленою заявою, яка підлягає розгляду вказаним органом у строк, передбачений чинним законодавством.
Якщо громадянин, який висловив волю на приватизацію займаної ним квартири, помер до прийняття компетентним органом рішення про приватизацію, але після збігу встановленого ч. 3 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» строку, до його спадкоємців у порядку спадкування переходить право вимагати визнання за ними права власності на таку квартиру.
Захід організувала Норвезька рада у справах біженців (NRC).
