Заступник Голови Вищої ради правосуддя Оксана Кваша, члени Вищої ради правосуддя Олексій Мельник і Тетяна Бондаренко взяли участь у роботі VIII Київського полілогу, присвяченого обговоренню проблеми протидії зловживанню процесуальними правами у світлі ефективності антикорупційного правосуддя.

На правах модератора Оксана Кваша зазначила, що Київський полілог вже традиційно став майданчиком для обговорення суддями, народними депутатами, представниками правоохоронних органів, адвокатами і науковцями юридичних питань, спрямованих на забезпечення справедливого і ефективного правосуддя в Україні.

Олексій Мельник під час виступу зосередив увагу на розгляді дисциплінарних справ щодо суддів, яких звинувачують у толерантному ставленні до зловживання процесуальними правами учасниками судових проваджень.

Доповідач наголосив, що зловживання процесуальними правами призводить до порушення строків розгляду справ, шкодить не лише конкретному провадженню, але й підриває довіру до всієї системи правосуддя.

Він зауважив, що діяльність Вищої ради правосуддя чітко демонструє протидію корупції та пов’язаним із нею правопорушенням. Одним із проявів такої боротьби є активізація зусиль, спрямованих на виявлення корупційних дій та забезпечення притягнення винних до відповідальності. Ефективність цієї протидії значною мірою залежить від неминучості покарання за корупційні злочини. Є негативним, якщо правопорушники уникають відповідальності через закриття проваджень суддями.

Неможливість реалізації завдань кримінального провадження порушує права потерпілих та інших учасників процесу, підриває ефективність правосуддя і, що найважливіше, знижує довіру до судової влади. З боку стороннього спостерігача це виглядає як неспроможність суду забезпечити право на справедливий розгляд справи та повагу до гарантованих прав і свобод громадян України.

У контексті дисциплінарної практики Вищої ради правосуддя Олексій Мельник зазначив, що учасники судових проваджень подають скарги на суддів, які потурають зловживанням процесуальними правами інших сторін. При цьому заявники стверджують, що судді діють умисно, аби затягнути розгляд справ.

Перед Вищою радою правосуддя постає дилема: як реагувати на пасивність суддів щодо маніпуляцій процесуальними інструментами, що спрямовані на затягування розгляду справ, зокрема через заяви про відвід, неявку сторін, подання фіктивних довідок тощо. ВРП має визначити, чи йдеться про прояв непрофесійної поведінки судді, чи про зловживання суддівською дискрецією. Потрібно дотримуватися балансу між повагою до суддівської незалежності і визначенням відповідальності суддів за бездіяльність щодо зловживання процесуальними правами, пояснює Олексій Мельник.

Вища рада правосуддя вважає, що суд не може вважатися безстороннім у випадку потурання учаснику, який маніпулюватиме процесом. Адже таким чином суд сприятиме негативним наслідкам, зокрема тоді, коли з метою судового захисту використовуються інструменти, які призводять до порушення прав, свобод і законних інтересів інших осіб (потерпілих та інших учасників справи), що ускладнює ефективний, законний і справедливий розгляд справи.

Олексій Мельник зазначив, що Вища рада правосуддя виконує не лише каральну але й профілактичну та нормотворчу функції, що спрямовані на формування практики відповідального судочинства та встановлення стандартів належної поведінки суддів у контексті протидії процесуальним зловживанням, зокрема шляхом узагальнення дисциплінарної практики.