Верховний Суд по справі за № 580/710/24 дослідив питання щодо порядку звернення до органів Пенсійного фонду України для перерахунку пенсій.
Матеріалами справи було встановлено, що 01 серпня 2016 року позивачу була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону № 1788-ХІІ. На підставі заяви позивача, із 06 березня 2023 року відповідач призначив позивачу пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-ІV. 03 квітня 2023 року представник позивача звернувся до Управління із адвокатським запитом, в якому просив надати інформацію про те, коли позивача було переведено на пенсію за віком, який середній показник заробітної плати для обчислення розміру пенсії за віком було застосовано. У вказаному адвокатському запиті викладено прохання перерахувати та виплатити пенсію позивачу згідно із Законом №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати по України за 2020-2022 роки, однак в наступному відповідач листом на вказаний адвокатський запит повідомив про відсутність підстав для перерахунку пенсії позивача. Відмова була оскаржена позивачем в судовому порядку, рішенням суду зобов`язано відповідача повторно розглянути заяву представника позивача щодо перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2020-2022 роки та прийняти рішення по суті, з урахуванням правової оцінки суду, наданої у цьому рішенні.
Проте натомість відповідачем прийнято рішення про відмову у перерахунку пенсії. В обґрунтування зазначено, що відповідно до Порядку № 22-1, днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з необхідними документами. Заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший подається заявником до територіального органу ПФУ.
Заяву щодо перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2020-2022 роки подано представником позивача, у зв`язку із чим прийнято рішення про відмову у перерахунку пенсії відповідно до Закону №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії. Таке, на думку позивача, порушувало його право на отримання пенсії в належному розмірі, в наслідок чого він звернувся до суду.
За результатами касаційного розгляду справи, Верховний Суд вважає, що спірним у цій справі питанням перш за все є форма та зміст заяви, а також правомірність дій відповідача, вчинених ним за наслідками її розгляду.
Верховний Суд вказав на те, що адвокатському запиті чітко сформульовано прохання про перерахунок пенсії з урахуванням відповідних показників заробітної плати, вбачається очевидне та недвозначне бажання позивача реалізувати своє право на перерахунок пенсії відповідно до Закону № 1058-IV з урахуванням відповідного показника середньої заробітної плати по Україні. Тобто, вказане звернення до відповідача звернення містить всі істотні елементи, необхідні для розгляду питання про перерахунок пенсії, формальне посилання відповідача та судів попередніх інстанцій на невідповідність такої заяви вимогам форми, передбаченої Порядком № 22-1, без надання оцінки її суті, суперечить засадам справедливості, розумності та пропорційності, а такий підхід ставить формальність вище змісту та суті права, що є несумісним із принципом пріоритетності прав і свобод людини у сфері соціального забезпечення над формою відповідного волевиявлення.
Отже, навіть за умови подання звернення у формі адвокатського запиту, якщо з його змісту вбачається чітке волевиявлення на здійснення перерахунку пенсії, що таке звернення має розглядатися як належне звернення за змістом, а не формою. Відмова у задоволенні такого звернення лише з формальних підстав без належної оцінки його змісту та встановлення дійсного волевиявлення особи, є проявом надмірного формалізму з боку органу державної влади, призводить до фактичного обмеження гарантованого Конституцією України права особи на соціальне забезпечення і суперечить принципам пропорційності, добросовісності та верховенства права у сфері публічно-правових відносин.
За таких підстав, Верховний Суд дійшов до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі підлягають скасуванню.
Постанова КАС ВС від 22 липня 2025 року по справі за №580/710/24 - https://is.gd/3Vfile
