Із заявою про оголошення свого сина померлим у Красногорівці Донецької області під час виконання військового обов’язку із захисту України до суду звернулася жителька Хмельницького.
За її словами, службове розслідування встановило, що військовослужбовець загинув унаслідок тяжкого поранення, отриманого під час бойового зіткнення з ворогом. Тіло вдалось евакуювати, однак під час судово-медичного дослідження його не змогли ідентифікувати.
Наразі він вважається зниклим безвісти. Заявниця пояснила, що оголошення сина померлим необхідне для отримання належних виплат як члену сім`ї загиблого військовослужбовця та для оформлення спадщини.
Хмельницький міськрайонний суд у задоволенні заяви відмовив. Суд виходив із того, що за законом фізична особа, яка зникла безвісти у зв’язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. За конкретних обставин цей строк може бути скорочено, але не менше ніж до шести місяців. Оскільки інформація про закінчення активних бойових дій у Красногорівці відсутня, суд дійшов висновку, що підстав для оголошення військовослужбовця померлим наразі немає.
Жінка подала апеляційну скаргу з проханням скасувати це рішення та задовольнити її заяву.
Апеляційний суд звернув увагу, що відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, на території Красногорівки Донецької області активні бойові дії закінчилися 11 листопада 2024 року, тобто відтоді пройшло більше ніж 6 місяців.
Тож апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції помилково встановив відсутність правових підстав для оголошення сина заявниці померлим.
Відтак – задовольнив апеляційну скаргу: скасував рішення місцевого суду та ухвалив нове, яким оголосив військовослужбовця померлим на Донеччині під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпеченні заходів з національної безпеки й оборони України.
З повним текстом постанови апеляційного суду у справі № 686/24368/25 можна ознайомитися у ЄДРСР.
