14 липня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Рівненського апеляційного суду розглянула апеляційну скаргу на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 19 лютого 2026 року, яким відмовлено у задоволенні заяви про оголошення військовослужбовця померлим, який зник безвісти під час виконання бойового завдання на території Луганської області.

Обставини справи

Заявниця, яка є матір'ю спільних дітей із зниклим безвісти військовослужбовцем, звернулася до суду із заявою про оголошення його померлим для реалізації спадкових та соціальних прав дітей.

Як встановлено судом першої інстанції, військовослужбовець проходив службу за мобілізацією та безпосередньо брав участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації. Під час утримання позицій поблизу населеного пункту Макіївка Сватівського району Луганської області підрозділ зазнав мінометного обстрілу з боку збройних сил рф, унаслідок якого військовослужбовець зник безвісти. Актом службового розслідування, затвердженим командиром військової частини, встановлено обставини й дату зникнення. За цим фактом відкрито кримінальне провадження, досудове розслідування в якому триває, а місцезнаходження особи не встановлено.

Правова позиція судів

Відмовляючи у задоволенні заяви, Рівненський міський суд Рівненської області виходив із положень частини другої статті 46 Цивільного кодексу України та керувався висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі №755/11021/22, відповідно до якого шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої ст. 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів Рівненського апеляційного суду погодилася з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що судом правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну правову оцінку зібраним доказам та правильно застосовано норми матеріального права з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі №755/11021/22.

Оскільки за офіційним Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, затвердженим Міністерством розвитку громад та територій України, населений пункт, де зник безвісти військовослужбовець, з 24 лютого 2022 року й дотепер належить до зони активних бойових дій, обидва суди дійшли єдиного висновку: передбачений законом строк для оголошення особи померлою ще не розпочав свого перебігу, а тому звернення заявниці до суду є передчасним.

За результатами апеляційного перегляду суд постановив: апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.