Рівненський апеляційний суд вважає, що місцевий суд, ухвалюючи рішення про звільнення матері неповнолітнього, який здійснив наїзд електричним самокатом на перехожу і завдав шкоди її здоров’ю, від адміністративної відповідальності та обмежуючись усним зауваженням, дійшов необґрунтованого висновку про малозначність вчиненого правопорушення.
Суду відомо, що торік у жовтні 14-річний рівнянин, керуючи електросамокатом по вулиці Замковій у Рівному, здійснив наїзд на перехожу, внаслідок чого жінка зазнала травм таза та забою гомілкового суглоба.
Таким чином, мати неповнолітнього своєю бездіяльністю ухилилася від виконання батьківських обов’язків, порушила вимоги ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства» та вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі у тексті — КУпАП).
Місцевий суд визнав матір неповнолітнього винною у вчиненні адміністративного правопорушення за цією статтею КУпАП та на підставі ст. 22 Кодексу (можливість звільнення від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення) обмежився усним зауваженням.
Потерпіла, не погодившись із такою позицією суду першої інстанції, оскаржила постанову до Рівненського апеляційного суду, просила її скасувати та накласти на матір неповнолітнього максимальне адміністративне стягнення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП, а це — попередження або накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Апеляційний суд прийшов до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та скасування оскарженої постанови, виходячи з наступного.
На переконання суду апеляційної інстанції, місцевий суд дійшов помилкового висновку про закриття провадження у справі за його малозначністю на підставі ст. 22 КУпАП.
Усне зауваження може бути зроблено лише за малозначне правопорушення.
Законодавство не містить їх переліку або вказівок на ознаки, що дозволяють судити про малозначність провини.
Однак, це такі адміністративні правопорушення, які не становлять великої суспільної шкоди та не завдають значних збитків державним або суспільним інтересам чи безпосередньо громадянам.
Суд попередньої інстанції, постановляючи рішення, не врахував той факт, що діями неповнолітнього завдано шкоди здоров’ю потерпілої, що підтверджується відомостями протоколу про адміністративне правопорушення, її заявою та письмовими поясненнями, а також долученими до апеляційної скарги доказами.
Місцевий суд такі обставини не врахував, здійснив розгляд справи без участі потерпілої, без врахування її інтересів та дійшов необґрунтованого висновку про малозначність вчиненого матір’ю неповнолітнього правопорушення.
Разом з тим, враховуючи ту обставину, що на час перегляду справи апеляційним судом закінчилися строки, які встановлені ст. 38 КУпАП для накладення адміністративного стягнення, суд апеляційної інстанції визнав матір користувача електромобілем винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, однак закрив провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Постанова Рівненського апеляційного суду від 28 січня 2026 року у справі № 569/23525/25 (провадження № 33/4815/197/26).
