Місцевий суд правомірно визнав 35-річного мешканця Рівненського району винним у вчиненні домашнього насильства (частина 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення) стосовно колишньої дружини та застосував до нього адміністративне стягнення у виді штрафу.
І попри те, що захисник особи, яку суд притягнув до адміністративної відповідальності за такі суспільно небезпечні дії, оскаржив судове рішення в апеляційному порядку, наполягаючи на його скасуванні та закритті провадження у справі, докази, що містяться в провадженні, заперечують твердження сторони захисту про відсутність в діях його підзахисного складу інкримінованих правопорушень, а, навпаки, засвідчують високий рівень небезпеки кривдника.
Суду відомо, що у квітні та двічі — у травні цього року чоловік вчинив домашнє насильство за місцем проживання колишньої дружини: гучно стукав у двері її квартири в Рівному, погрожував фізичною розправою та вбивством, обзивав нецензурною лайкою, чим завдав шкоди психічному здоров’ю потерпілої.
Ці події працівники поліції зафіксували в адміністративних протоколах та долучили їх до матеріалів провадження, а також додали пояснення потерпілої разом із формами оцінки ризиків вчинення домашнього насильства адмінправопорушником, які визначили як високі.
Підстав вважати такі докази недопустимими апеляційний суд не знайшов.
Не встановив Рівненський апеляційний суд і обставин, які б вказували на факт надання потерпілою неправдивих показань з метою обмовити колишнього чоловіка. Він, у свою чергу, не звертався зі скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва із питанням ініціювання проведення службової перевірки щодо неправомірних дій, зокрема, у зв’язку з безпідставним складанням правоохоронцями стосовно нього протоколів про адміністративні правопорушення.
Не з’ясовані й обставини, які б свідчили про упередженість дій працівників поліції щодо адмінправопорушника та порушень під час оформлення адміністративних матеріалів, які б ставили під сумнів його вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 173-2 КУпАП (вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров’ю потерпілого, - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб).
Докази на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведені, матеріалами справи не встановлені і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуті.
Застосований місцевим судом до мешканця Рівненського району вид адміністративного стягнення є справедливим та достатнім для його виправлення, а також запобігання вчиненню ним аналогічних правопорушень.
Постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування — відсутні.
