Представниця малолітнього сина дала згоду на суму в сто разів меншу від заявленої нею в цивільному позові, та відкликала апеляційну скаргу, подану на вирок місцевого суду, яким кривдника її сина визнано винуватим у завданні дитині легких тілесних ушкоджень (ч. 1 ст. 125 КК України) та призначено штраф у розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень. Детальніше — в матеріалі Рівненського апеляційного суду.
Прикрий інцидент між мешканцем Здолбунівського району та малолітнім здолбунівчанином трапився торік у серпні в м. Здолбунові, що неподалік Рівного.
Хлопець пошкодив ногою пінопластове облицювання в магазині, за що обвинувачений вдарив малолітнього долонею по потиличній ділянці голови, внаслідок чого спричинив потерпілому легкі тілесні ушкодження у вигляді припухлості в місці нанесення удару.
Мати, як представниця малолітнього потерпілого, у рамках кримінального провадження заявила цивільний позов про відшкодування матеріальних збитків в сумі 4 260 гривень та 2 000 000 гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Місцевий суд визнав Ш. винним у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 125 КК України та призначив йому покарання у виді штрафу в розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Постановляючи вирок, суд першої інстанції врахував обставини, що пом’якшили та обтяжили призначене покарання. До перших відніс активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, до других — вчинення кримінального правопорушення щодо малолітнього.
Підставою для відмови законній представниці у задоволенні цивільного позову про стягнення з обвинуваченого витрат на лікування сина в сумі 4 260 гривень, стала відсутність у матеріалах справи належних доказів про придбання ліків та плату за послуги, надані в медичних закладах, а також той факт, що перебування малолітнього на амбулаторному лікуванні не відповідало клініко-морфологічній картинці тілесного ушкодження.
З урахуванням встановлених обставин справи, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що вимоги позивачки про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої малолітньому протиправними діями обвинуваченого, підлягають частковому задоволенню.
Суд стягнув з обвинуваченого на користь малолітнього 10 000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
У решті вимог суд відмовив.
Не погоджуючись із таким судовим рішенням, представниця потерпілого оскаржила вирок в частині часткового задоволення цивільного позову до Рівненського апеляційного суду. Просила скасувати вирок в цій частині та задовольнити позов у повному обсязі.
В апеляційній скарзі апелянтка вказала, що її син морально травмований, ця подія відбулася в малолітньому віці, після якої життя дитини змінилося.
Свою позицію апелянтка змінила у ході перегляду оскарженого нею судового рішення суду попередньої інстанції, згодившись на відшкодування моральної шкоди в сумі 20 000 гривень, які обвинувачений перерахував опонентці на особистий рахунок у залі судового засідання.
Зважаючи на те, що апелянтка відмовилася від апеляційний вимог, суд апеляційної інстанції постановив рішення про закриття апеляційного провадження, ініційованого нею.
