Удосконалення системи захисту прав інтелектуальної власності в Україні потребує не лише змін до профільного законодавства, а й запровадження вузької судової спеціалізації, яка дозволить сформувати єдину практику розгляду таких спорів, підвищити якість судових рішень і забезпечити ефективне застосування нових механізмів захисту прав. На цьому наголосив секретар судової палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов’язаних з антимонопольним і конкурентним законодавством Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Ігор Бенедисюк під час заходу «Презентація порівняльного аналізу законодавства щодо захисту прав інтелектуальної власності в Україні».
Він зауважив, що одним із ключових викликів залишається відсутність спеціалізованого суду з питань інтелектуальної власності, створення якого передбачалося ще судовою реформою 2016 року. Саме під формування такого суду було трансформовано законодавство, а в структурі КГС ВС створено спеціалізовану палату для розгляду спорів відповідної категорії. Водночас частину таких справ продовжують розглядати цивільні суди, у яких подібної спеціалізації немає, що породжує проблеми з визначенням належної юрисдикції та формуванням єдиної судової практики.
Як приклад доповідач навів справу щодо використання торговельної марки між двома фізичними особами-підприємцями, у якій суди різних інстанцій по-різному визначали, в цивільному чи господарському судочинстві має розглядатися спір. За його словами, більшість об’єктів інтелектуальної власності створюється для комерціалізації та використання в бізнесі, а тому такі спори доцільно розглядати саме в межах господарської юрисдикції.
Окрему увагу суддя приділив необхідності вдосконалення процесуального законодавства. Він зазначив, що чинний ГПК України не повною мірою пристосований до розгляду спорів у сфері інтелектуальної власності. Зокрема, потребують подальшого розвитку механізми забезпечення позову, забезпечення доказів та інші спеціальні процесуальні інструменти. На його думку, у разі початку функціонування Вищого суду з питань інтелектуальної власності необхідно одночасно розробити окремий процесуальний блок або внести системні зміни до ГПК України для регламентування розгляду спорів цієї категорії.
Суддя також наголосив, що навіть за відсутності спеціалізованого суду вже сьогодні можна покращити якість розгляду спорів шляхом законодавчого закріплення вузької спеціалізації суддів у господарських судах. Такі справи, сказав він, є складними, вимагають високого рівня професійної підготовки та глибокого розуміння специфіки інтелектуальної власності.
Водночас спікер звернув увагу на те, що сфера інтелектуальної власності стрімко змінюється, а серед нових викликів особливе місце посідає розвиток штучного інтелекту та створення нових об’єктів інтелектуальної власності за його допомогою. Це, за словами доповідача, потребує постійного навчання суддів, оновлення підходів до розгляду справ та формування сучасної судової практики
Крім того, Ігор Бенедисюк розглянув питання відшкодування збитків у справах про порушення прав інтелектуальної власності. Він зазначив, що судова практика традиційно вимагає доведення реальних збитків, однак у багатьох випадках це є складним для сторони спору. Тому одним із можливих рішень може стати запровадження механізму визначення компенсації в межах установлених законом сум, особливо у справах щодо авторського права, де такий підхід уже застосовується.
На завершення суддя повідомив про активну співпрацю Верховного Суду з міжнародними партнерами, зокрема із Всесвітньою організацією інтелектуальної власності, у сфері підготовки суддів та оновлення навчальних матеріалів. Він зазначив, що нині триває робота над оновленням підручника для суддів з питань інтелектуальної власності, який має містити не лише положення українського законодавства і судову практику, а й посилання на підходи та рішення Суду справедливості Європейського Союзу. Також Верховний Суд готує окремий огляд практики Касаційного господарського суду у складі ВС у справах щодо захисту прав інтелектуальної власності в контексті практики Суду справедливості ЄС.
Захід організувала Державна організація «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій».
