Використання запатентованого винаходу з науковою метою або в порядку експерименту не визнається порушенням прав інтелектуальної власності лише за умови належного доведення такого характеру використання. За відсутності відповідних доказів власник патенту має право вимагати заборони використання винаходу та застосування інших способів захисту.
Такого висновку дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду.
У справі позивач – власник патенту на винахід «Заміщені оксазолідинони і їх застосування для запобігання згортанню крові» – просив заборонити відповідачу використовувати винахід без дозволу та вилучити і знищити ввезену фармацевтичну субстанцію «Rivaroxaban» у кількості 9 кг.
Під час первісного розгляду в задоволенні позову було відмовлено, однак Верховний Суд скасував ці рішення і направив справу на новий розгляд для перевірки посилань відповідача на використання винаходу з науковою метою або в порядку експерименту, у тому числі того, чи є в нього науковий підрозділ, кваліфіковані працівники, необхідні умови для досліджень і чи відповідає кількість речовини заявленій науковій меті.
За результатами нового розгляду місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, позов задовольнив частково: вимогу про вилучення та знищення фармсубстанції суди задовольнили, однак у забороні використання винаходу відмовили, вважаючи її неналежним способом захисту. Суди керувалися тим, що відповідач не довів використання речовини з науковою метою, але водночас вважали недопустимою безстрокову та абсолютну заборону.
КГС ВС погодився з висновком про недоведеність наукової мети використання винаходу. Суд зазначив, що відповідач не надав доказів здійснення повноцінної наукової діяльності, не підтвердив наявність відповідних спеціалістів і досліджень, а також ввіз значно більший обсяг речовини, ніж це обґрунтовувалося заявленою метою. Додатково враховано подання заяв на реєстрацію лікарських засобів із цією діючою речовиною, що свідчить про комерційний характер використання.
Водночас КГС ВС не погодився з відмовою в забороні використання винаходу, зазначивши, що така вимога є належним способом захисту, оскільки прямо випливає зі змісту виключних прав патентовласника. Заборона використання винаходу спрямована на захист майнових прав інтелектуальної власності на час чинності патенту і не є безумовно «безстроковою» у розумінні судів попередніх інстанцій.
За результатами касаційного перегляду КГС ВС частково задовольнив касаційну скаргу позивача, скасував рішення судів у частині відмови в забороні використання винаходу та ухвалив у цій частині нове рішення про задоволення позову. Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги відповідача на судові рішення в частині задоволеної позовної вимоги.
Постанова КГС ВС від 5 березня 2026 року у справі № 911/165/18 – https://reyestr.court.gov.ua/Review/134651255.
