Це питання розглянула суддя Великої Палати Верховного Суду Ольга Ступак на науково-практичному вебінарі «Спадкування коштів на рахунках, вмісту банківських сейфів, готівкових коштів, інших грошових активів. Заповідальні розпорядження вкладника банку».
Ольга Ступак виступила на тему «Судова практика у справах про спадкування грошових активів на рахунках, в готівковій формі, банківських сейфах».
Розпочинаючи із загальних засад спадкування, доповідачка наголосила на принципі, що реалізація спадкових прав, тобто вчинення дій, що підтверджують прийняття спадщини або відмову від неї, здійснюється в однаковий спосіб незалежно від підстав спадкування. Такий порядок є уніфікованим як для спадкоємців за законом будь-якої черги, так і для спадкоємців за заповітом, осіб, що мають право на обов’язкову частку у спадщині, спадкоємців за правом представлення, а також спадкоємців у порядку спадкової трансмісії.
Суддя нагадала, що відповідно до положень ЦК України спадщина вважається прийнятою в разі: подання спадкоємцем заяви нотаріусу; постійного проживання спадкоємця разом зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України; а також у випадку, коли спадкоємець є неповнолітньою особою, оскільки такі особи вважаються такими, що прийняли спадщину в силу закону.
Ольга Ступак звернула увагу на висновок, зроблений у постанові від 24 липня 2019 року у справі № 203/7870/14-ц. Суд вказав, що право на банківський вклад незалежно від способу розпорядження ним переходить за правилами загальної процедури спадкування; право на частину вкладу можуть мати й спадкоємці, які мають право на обов’язкову частку у спадщині.
Також доповідачка навела постанову КЦС ВС від 8 жовтня 2025 року у справі № 2-1584/11. У ній суд зазначив, що до депозитного договору, укладеного за чинності ЦК УРСР, та спадкових правовідносин, які виникли після смерті вкладника до набрання чинності ЦК України 2003 року, застосовується законодавство, чинне на час виникнення відповідних правовідносин.
Суддя розглянула питання переходу до спадкоємця права вимоги до банку щодо вкладу, рахунку, процентів та межі додаткових вимог.
Вона навела правову позицію, що смерть вкладника не припиняє зобов’язання банку за договором банківського вкладу; до спадкоємця переходить право вимоги щодо повернення вкладу та сплати процентів. Умова публічного договору банківського обслуговування щодо припинення прав та обов’язків клієнта / вкладника в разі смерті вкладника суперечить імперативним нормам Книги шостої ЦК України, зокрема ст. 1228 Кодексу. Відповідні висновки зроблено в постанові КЦС ВС від 11 червня 2025 року у справі № 761/4734/24.
У постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 703/4740/18 КЦС ВС вирішував питання, що робити, коли в договорі відсутній розмір процентної ставки за вкладом на період після закінчення договору. Суд зазначив, що коли депозитні договори не містять визначеного розміру процентної ставки за користування вкладом після закінчення строку дії договору, після пред’явлення вимоги про повернення вкладу застосовується ставка, що звичайно сплачується банком за вкладом на вимогу.
Ольга Ступак звернула увагу, що коли умовами договору банківського вкладу передбачено припинення нарахування процентів на вклад із дати смерті вкладника, така умова враховується при визначенні обсягу прав спадкоємця. Разом із цим несвоєчасне повернення банком належних спадкоємцю сум є простроченням грошового зобов’язання. Таке прострочення є підставою для стягнення на користь спадкоємця трьох процентів річних відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України (постанова КЦС ВС від 3 жовтня 2018 року у справі № 757/5393/17-ц).
Суддя проаналізувала правові позиції щодо реалізації спадкоємцем права на вклад на підставі свідоцтва про право на спадщину.
Так, у постанові від 5 жовтня 2022 року у справі № 718/2903/19 КЦС ВС зазначив, що свідоцтво про право на спадщину за законом, видане на вклади з нарахованими процентами та компенсаційними виплатами, є належною підставою для реалізації спадкоємцем права на отримання банківського вкладу. Про те, що свідоцтво про право на спадщину є належним документом, який підтверджує право спадкоємця на отримання банківських вкладів спадкодавця, вказав КЦС ВС і в постанові від 4 грудня 2023 року у справі № 930/2945/21-ц.
А в постанові КЦС ВС від 21 квітня 2021 року у справі № 345/4308/17 зроблено висновок, що в разі встановлення факту внесення спадкодавцем грошових коштів на депозитні рахунки саме на банк покладається обов’язок довести належне виконання зобов’язань за договорами банківського вкладу.
Також доповідачка висвітлила правові позиції стосовно неправомірного списання, видачі або перерахування коштів після смерті спадкодавця.
Зокрема, у постанові від 8 вересня 2021 року у справі № 757/25586/18-ц КЦС ВС вказав, що безпідставне списання банком коштів із депозитного рахунку спадкодавця після його смерті є підставою для стягнення на користь спадкоємця вкладу з належними процентами відповідно до ст. 1073 ЦК України.
Суддя звернула увагу й на постанову КЦС ВС від 29 січня 2025 року у справі № 761/25536/22-ц. Суд зазначив, що незаконна видача банком грошових коштів із рахунку спадкодавця після його смерті сторонній особі не припиняє права спадкоємця на отримання відповідних коштів у порядку спадкування. Банк зобов’язаний забезпечити збереження коштів клієнта, провести належну ідентифікацію та верифікацію особи, яка звертається за отриманням коштів, а в разі безпідставної видачі коштів відновити порушене право спадкоємця.
Крім того, Ольга Ступак проаналізувала практику Верховного Суду щодо: доступу спадкоємців до інформації про вміст індивідуального банківського сейфа спадкодавця, відмінності коштів в індивідуальному банківському сейфі від банківського вкладу та готівкових коштів як спадкового майна; спадкування вкладів у фінансових установах, відмінних від банків (зокрема, в кредитній спілці); заповідального розпорядження щодо спадкування права на банківський вклад та ін.
Захід організований ГО «Цивілістична платформа».
Презентація Ольги Ступак – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/prezent2026/Sydova_praktyka_spadkyvanna.pdf.
