Сімейні відносини виникають між подружжям, батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, а також між іншими членами сім’ї та родичами у випадках, визначених законом.
Сімейний кодекс України (далі — СК України) регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір’ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання, а також у визначених законом випадках — відносини між іншими членами сім’ї та родичами.
Нагадаємо, що регулювання сімейних відносин здійснюється з урахуванням права на таємницю особистого життя, особисту свободу та недопустимість свавільного втручання у сімейне життя. Водночас кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист — це передбачено статтею 7 СК України.
А що робити, якщо сімейне право порушується, не визнається або оспорюється?
У такому випадку особа має право на його захист.
Хто може звернутися за захистом сімейних прав та інтересів?
Звертаємо увагу: відповідно до частини першої статті 18 СК України, кожен учасник сімейних відносин, який досяг 14 років, має право безпосередньо звернутися до суду за захистом свого права або інтересу.
Це положення узгоджується і зі статтею 47 Цивільного процесуального кодексу України, яка визначає цивільну процесуальну дієздатність, зокрема неповнолітніх осіб у справах, що виникають із відносин, у яких вони особисто беруть участь.
Якщо йдеться про захист прав та інтересів дитини, стаття 154 СК України надає батькам право звертатися до суду, органів державної влади та органів місцевого самоврядування за захистом прав та інтересів дітей як їх законним представникам без спеціальних на те повноважень.
Зауважимо, що батьки мають право звертатися за захистом прав та інтересів дітей навіть тоді, коли відповідно до закону діти можуть звернутися за таким захистом самостійно.
Які способи захисту сімейних прав та інтересів передбачені законом?
Відповідно до частини другої статті 18 СК України, суд застосовує способи захисту, встановлені законом або домовленістю (договором) сторін.
Зокрема, сімейні права та інтереси можуть бути захищені шляхом:
Встановлення правовідношення. Наприклад, коли необхідно юридично встановити походження дитини. Так, статтею 128 СК України передбачено визнання батьківства за рішенням суду, а у випадках, визначених статтею 130 СК України, суд може встановити факт батьківства.
Примусового виконання добровільно не виконаного обов’язку. Найбільш зрозумілий приклад — сплата аліментів. Нагадаємо, відповідно до статті 180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Якщо такий обов’язок добровільно не виконується, кошти на утримання дитини можуть бути присуджені за рішенням суду відповідно до статті 181 СК України.
Припинення правовідношення, визнання його недійсним або скасування. Наприклад, таким способом є розірвання шлюбу. Відповідно до статті 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо встановить, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них або інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Припинення дій, які порушують сімейні права. Наприклад, якщо один із батьків перешкоджає іншому спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні. У такому випадку стаття 159 СК України передбачає можливість звернення до суду з позовом про усунення цих перешкод.
Звертаємо увагу, що окремий механізм захисту встановлений статтею 162 СК України у разі самочинної зміни місця проживання малолітньої дитини. За наявності передбачених законом підстав суд може постановити рішення про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання.
- Відновлення правовідношення, яке існувало до порушення права. Йдеться про випадки, коли для захисту права необхідно відновити правове становище, що існувало раніше. Наприклад, статтею 108 СК України передбачена можливість визнання розірвання шлюбу фіктивним за наявності встановлених законом умов.
- Відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Зауважимо, що відповідно до пункту 6 частини другої статті 18 СК України такий спосіб захисту застосовується, якщо можливість відшкодування передбачена Сімейним кодексом України або договором. Зокрема, відповідні правові наслідки передбачені статтями 157, 159 та 162 СК України у спорах, пов’язаних зі здійсненням батьківських прав та вихованням дитини.
- Зміни правовідношення. Наприклад, відповідно до статті 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшений або збільшений за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
- Визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності органів влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб. Такий спосіб захисту прямо передбачений пунктом 8 частини другої статті 18 СК України.
Тож захист сімейних прав не обмежується лише розірванням шлюбу чи стягненням аліментів. Він може стосуватися батьківства та материнства, прав та інтересів дитини, участі батьків у її вихованні, виконання обов’язку щодо утримання, майнових прав членів сім’ї та багатьох інших питань.
Отже, якщо сімейне право порушене, не визнається або оспорюється, закон надає можливість звернутися за його захистом та обрати відповідний до конкретної ситуації спосіб захисту.
При цьому важливо правильно визначити не лише яке саме право порушено, а й якого результату необхідно досягти: відновити право, припинити неправомірні дії, домогтися виконання обов’язку, змінити або припинити правовідносини чи отримати відшкодування у випадках, передбачених законом.
Київське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України
