Відкриваючи засідання робочої групи Науково-консультативної ради при Верховному Суді, вчений секретар НКР при ВС, суддя Великої Палати ВС Олег Ткачук повідомив, що у провадженні різних касаційних судів Верховного Суду тепер є кілька актуальних для судової практики справ, що стосуються правовідносин, пов’язаних із захистом права власності та права користування земельною ділянкою, а також із відводом або вилученням землі.
Судові спори в цих справах виникли між власниками землі та землекористувачами, іншими особами, органами місцевого самоврядування та державними органами, що здійснюють управління земельними ресурсами. Частина справ цієї категорії стосується земель смуг відведення залізниць під залізничним полотном, станціями з будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту. Саме тому на засіданні робочої групи було запропоновано обговорити, зокрема, питання про казуальне та доктринальне тлумачення понять, що вживаються у статтях 83, 84 ЗК України, співвідношення цих понять із поняттям «землі залізничного транспорту». Крім того, важливою є проблема відшукання ефективних способів судового захисту порушеного права на землі залізничного транспорту. Олег Ткачук запропонував обговорити під час дискусії, чи є такими способами визнання недійсними рішення органу місцевого самоврядування та виданого на його підставі державного акта (скасування рішення про державну реєстрацію) або ж повернення (витребування) земельної ділянки.
Земельні спори не втрачають своєї актуальності й постійно перебувають на розгляді Великої Палати Верховного Суду. Водночас проведення дискусії щодо різних підходів до вирішення правових питань, пов’язаних, зокрема, із землями залізничного транспорту, є важливим для всієї держави, оскільки від рішень Великої Палати ВС залежить розвиток судової практики в земельній сфері. На цьому під час засідання робочої групи наголосив Секретар ВП ВС Віталій Уркевич.
На початку заходу судді ВП ВС Ірина Воробйова та Ігор Ткач окреслили своє бачення способів судового захисту у справах цієї категорії, які можуть розглядатися як належні й ефективні в ситуації, коли в користуванні одного суб’єкта перебуває виділена земельна ділянка, а згодом земельну ділянку було виділено у власність іншому суб’єкту й частина цих земельних ділянок наклалася одна на одну.
Завідувач кафедри земельного та аграрного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Тетяна Курман зазначила, що основна проблема у відповідних справах полягає у визначенні ширини земель залізниці (залізничного транспорту). За ст. 11 Закону України «Про транспорт», розміри земельної ділянки (земель транспорту), яка надається для виконання завдань щодо експлуатації, ремонту, вдосконалення і розвитку об’єктів транспорту, визначаються відповідно до затверджених у встановленому порядку норм або проєктно-технічної документації.
Також доповідачка акцентувала на тому, що наявність або відсутність документів, які посвідчують право користування земельною ділянкою, виділеною для залізничного транспорту, не змінює її правового статусу як земель транспорту.
Щодо ефективних способів захисту порушеного права на землі залізничного транспорту (землі під залізницями) Тетяна Курман указала, що, на її думку, у таких справах доцільно спочатку обговорювати питання щодо правомірності рішення органу місцевого самоврядування про виділення відповідної земельної ділянки у приватну власність. Вимога про витребування (повернення) земельної ділянки як одного із способів захисту може бути обґрунтованою або як самостійна, або в поєднанні з іншими вимогами залежно від обставин справи.
На переконання завідувача кафедри земельного та аграрного права Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимира Носіка, для відповіді на окреслені запитання насамперед потрібно дослідити, що є землями залізниці. При цьому необхідно керуватися буквальним тлумаченням норм ЗК України й законів України «Про транспорт», «Про залізничний транспорт». Під час визначення ефективних способів судового захисту в разі порушення права на землі залізничного транспорту, за його словами, мають бути враховані правила щодо встановлення охоронних зон.
В аспекті співвідношення поняття, що вживається у статтях 83, 84 ЗК України («землі під залізницями»), із поняттям «землі залізничного транспорту», що застосовується в ст. 68 цього Кодексу, провідний науковий співробітник Інституту держави і права імені В. М. Корецького Павло Кулинич зазначив, що ці два поняття є тотожними, адже охоплюють однаковий набір об’єктів. Крім того, він зауважив, що ділянки залізничного транспорту можуть бути ідентифіковані відповідно до норм, передбачених у ЗК України та законах України «Про транспорт» і «Про залізничний транспорт». Також при визначенні меж земель залізничного транспорту може враховуватися проєктна документація.
Як зауважив завідувач кафедри аграрного, земельного та екологічного права імені академіка В. З. Янчука Національного університету біоресурсів і природокористування України Володимир Єрмоленко, держава має забезпечувати функцію охорони екологічних прав, зокрема, встановлюючи смуги відведення (санітарно-захисні смуги) земель залізниці. Він висловив думку, що в таких справах немає конкуренції між негаторним та віндикаційним способами захисту прав, адже обидва способи спрямовані на захист права власника (усунення перешкод у користуванні та володінні земельною ділянкою або витребування майна з чужого незаконного володіння) – особи, яка приватизувала земельну ділянку. Проте питання про захист свого права поставили не фізичні особи, а залізниця.
Про окремі аспекти визначення прокурорами та державними органами способів судового захисту з метою забезпечення виконання судових рішень у справах, у яких вирішуються земельні спори, розповіла заступник начальника Департаменту представництва інтересів держави в суді Офісу Генерального прокурора Наталія Василенко. За її словами, судова практика Великої Палати Верховного Суду дає змогу належно захищати права всіх суб’єктів і формує правові позиції, які враховують як законні інтереси особи, так і суспільні й державні інтереси.
У засіданні робочої групи НКР при ВС активну участь узяли також судді ВП ВС Ольга Ступак, Сергій Погрібний, Сергій Мартєв, Олександр Банасько, судді ВС у КГС Віталій Зуєв і Юрій Чумак, суддя ВС у КЦС Василь Крат, а також директор юридичного департаменту Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру Валерій Даугуль і начальник відділу нормативно-правового забезпечення адміністрування послуг ДП «Центр державного земельного кадастру» Леся Жукова.
