До суду звернувся перевізник з Хмельниччини з позовом до обласних ТЦК, військової адміністрації та військової частини. За словами підприємця, 24 березня 2022 року у свій вихідний водій ПП використав рейсовий мікроавтобус для власних потреб. У Хмельницькому його зупинила поліція і склала щодо нього адмінпротокол про порушення правил дорожнього руху, у тому числі за відмову від проходження огляду на стан сп’яніння.
Автомобіль правоохоронці забрали на спецмайданчик для тимчасового зберігання. Підприємець тричі звертався до поліції з проханням його повернути. Проте 1 квітня ТЦК видав розпорядження, погоджене з начальником обласної військової адміністрації, про примусове відчуження авта.
Перевізник уважає, що рішення про примусове відчуження з його приватної власності транспортного засобу, який затримали при складанні адмінматеріалів щодо водія, котрий не є власником авта, суперечить Конституції України та основним засадам цивільного законодавства й мало на меті покарати правопорушника, а не забезпечити суспільну необхідність у транспортному засобі під час воєнного стану.
Тому позивач просив суд визнати незаконним та скасувати розпорядження ТЦК у частині примусового відчуження з приватної власності для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану його транспортного засобу, визнати недійсним акт про примусове відчуження та витребувати з незаконного володіння військової частини цей автомобіль на його користь.
Хмельницький міськрайонний суд у задоволенні позову відмовив. Перевізник оскаржив рішення до апеляційного суду й просив задовольнити його позовні вимоги. ТЦК, ОВА та військова частина написали відзиви на апеляційну скаргу, вказавши на безпідставність викладених аргументів та законність рішення суду.
Як встановив місцевий суд, водій мікроавтобуса, якого притягнули до адмінвідповідальності – це син перевізника й доказів того, що він перебуває з ним у трудових відносинах, немає. Підприємець також не звертався до правоохоронців щодо викрадення автомобіля. Хмельницький ОТЦК та СП ухвалив розпорядження, погоджене з начальником військової адміністрації, про примусове відчуження мікроавтобуса (з наступним відшкодуванням його вартості), про що склали відповідний акт. У ньому зафіксували експертну оцінку автомобіля у розмірі 277 473 грн. Позивач підписав цей документ. Відчужений автомобіль передали для цільового використання до військової частини.
Колегія суддів апеляційного суду погодилася з висновками суду першої інстанції: спірне розпорядження Хмельницького ОТЦК та СП відповідає чинному законодавству, вказані недоліки щодо форми Акту про примусове відчуження або вилучення майна не впливають на його зміст та законність у цілому, а незгода володільця з оцінкою транспортного засобу не позбавляє його можливості оскаржити її в установленому порядку.
«Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що військовим командуванням в межах визначених повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства прийнято рішення про примусове відчуження транспортного засобу, яке спрямоване на забезпечення виконання завдань з оборони України, її територіальної цілісності та недоторканності. Крім того, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про дотримання процедури прийняття спірних розпорядження та акту пославшись на те, що доводи позивача у цій частині стосуються формальних підстав, які однак, не призводять самі по собі до протиправності оскаржуваного рішення», – констатував ХАС.
Відтак залишив рішення місцевого суду без змін та відхилив апеляційну скаргу перевізника.
З постановою апеляційного суду у справі № 686/8141/22 можна ознайомитися у ЄДРСР.
