Районний суд відмовив у задоволенні позову про визнання недійсним договору дарування грошових коштів, оскільки недотримання вимог закону щодо його нотаріального посвідчення обумовлено об’єктивними, непереборними причинами – раптовою смертю дарувальника.
Апеляційний суд за наслідками розгляду апеляційної скарги обласного управління Державної фіскальної служби скасував попереднє рішення та ухвалив нове, яким залишив позов без задоволення з інших підстав: позивач не довів порушення його прав при укладенні оспорюваного правочину.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду змінив постанову апеляційного суду, виклавши її мотивувальну частину в іншій редакції, і навів таке правове обґрунтування.
Рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку оскаржило обласне управління ДФС, посилаючись на те, що оскарженим судовим рішенням порушено їхні права, оскільки грошова сума подарунка була предметом спору в адміністративній справі, в якій обласне управління ДФС брало участь як відповідач. А саме постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін апеляційним адміністративним судом, задоволено адміністративний позов обдарованого, скасовано податкові повідомлення-рішення (ППР) обласного управління ДФС про визначення грошового зобов’язання обдарованого з податку на доходи фізичних осіб та військового збору. При цьому судами враховано, що договір дарування визнано дійсним судом загальної юрисдикції.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду залишив без змін зазначені судові рішення, зокрема вказавши, що оскільки обдарований уклав договір дарування з родичем першого ступеня споріднення, то такий дохід оподатковується за нульовою ставкою оподаткування.
Колегія суддів КЦС ВС зазначила, що у справі, яка переглядається, позивач пред’явив позов до обдарованого, оспорюючи договір дарування грошових коштів, який у подальшому став підставою для скасування ППР щодо обдарованого в адміністративній справі.
Приватноправовий інструментарій (зокрема ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів) не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для невиконання публічних обов’язків, звільнення майна з-під арешту в публічних відносинах або створення преюдиційного рішення суду для публічних правовідносин.
У разі використання приватноправового інструментарію не для захисту цивільних прав та інтересів, а для невиконання публічних обов’язків, звільнення майна з-під арешту в публічних відносинах або створення преюдиційного рішення суду для публічних відносин судове рішення стосується прав, інтересів та/або обов’язків відповідного державного органу, покликаного захищати інтереси держави у відповідних відносинах.
Між тим розгляд цієї справи відбувся без залучення до участі у справі ДФС України, а тому в задоволенні позову слід було відмовити з підстав неналежного складу учасників справи.
Постанова Верховного Суду від 9 червня 2021 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-4126св20).
