Нещодавно Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ) презентував проєкт Закону України «Про торговельні марки», який 15 липня 2026 року було оприлюднено для громадського обговорення. У проєкті втілена правова позиція, яку Велика Палата Верховного Суду сформулювала ще у 2024 році у справі щодо визнання торговельної марки добре відомою.
Так, у постанові від 17 квітня 2024 року у справі № 910/13988/20 (справа щодо «Цитрамону») Велика Палата ВС виснувала, що визнання торговельної марки добре відомою є не самостійним способом захисту, а умовою надання особі захисту, зокрема шляхом визнання недійсною реєстрації (свідоцтва) торговельної марки іншою особою. Визнання торговельної марки добре відомою судом у позовному провадженні має значення inter partes, тобто лише для сторін спору.
Детальніше про цю правову позицію, її обґрунтування та значення для захисту прав на добре відомі торговельні марки можна прочитати в англомовній статті судді Великої Палати Верховного Суду Костянтина Пількова «Визнання судом торговельної марки добре відомою з ефектом inter partes як елемент мотивувальної частини судового рішення, а не самостійне декларативне рішення: коментар до справи “Цитрамон”» – https://ajee-journal.com/a-court-s-inter-partes-recognition-of-a-trademark-as-well-known-as-part-of-the-reasons-for-the-judgment-s-and-not-the-declaratory-judgment-itself-comment-on-the-citramon-case.
У статті автор аналізує судовий механізм визнання торговельної марки добре відомою та питання належного й ефективного способу захисту. Зокрема, йдеться про підхід, за яким у спорах щодо добре відомої торговельної марки та зареєстрованої торговельної марки іншої особи належним способом захисту є не самостійне декларативне рішення про визнання торговельної марки добре відомою, а визнання недійсною реєстрації іншої торговельної марки із зобов’язанням УКРНОІВІ внести запис про її скасування. Водночас суд має встановити, що торговельна марка позивача є добре відомою, оскільки це є необхідною передумовою застосування такого способу захисту.
Цей підхід забезпечує збереження inter partes-ефекту судових рішень. Він також запобігає обходу строку, передбаченого ст. 6 bis Паризької конвенції для скасування добросовісно зареєстрованої торговельної марки іншої особи.
Проєкт Закону України «Про торговельні марки» та пов’язані з ним законопроєкти розроблено на виконання цілей 16 та 17 розділу 7 «Право інтелектуальної власності» кластера 2 «Внутрішній ринок» Національної програми адаптації законодавства України до права Європейського Союзу (acquis ЄС), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2026 року № 438, з урахуванням коментарів і пропозицій Європейської Комісії та експерта проєкту міжнародної технічної допомоги «EU4IP: Зміцнення прав інтелектуальної власності в Молдові та Україні».
З повним текстом проєкту Закону України «Про торговельні марки» можна ознайомитися за посиланням – https://me.gov.ua/Documents/Detail/069daa8e-d656-47b0-aabc-4d441cc539c0?lang=uk-UA&title=ProktZakonuUkrainiproTorgovelniMarki.
Детальніше про законопроєкти щодо торговельних марок: https://portal.nipo.gov.ua/uk/news/Ministry-Economy-draft-laws-trademarks-discussion.
